Як довго жити (узагальнені рекомендації).

Це не стаття... Не розповідь про "сірого бичка"... аби захарастити інет різним мотлохом і не "гнила" спроба заробити студента-початківця по-легкому.. Мені вже не мало років, троє дітей... Я не граюсь в такі ігри.

Цей запис лише дороговказ для тих, хто хоче довго жити. Довго жити?! Ви хоч самі розумієте що це? Колись.. я прочитав одну з чергових дешевих статей про "десять" факторів щоб довго жити.. Я хотів зробити моєму другові подарунок, закласти їх в рамочку... Н-да..

Так от я .. не в моїй натурі вірити сліпо всьому що надруковано без підпису ще й в інтернеті. Отже я почав вивчати звідки стаття. Виявилось, що це передруківка з російського сайту. Зрештою я дійшов до такого ж "жовтого" англійського видання... Брехня кругом. Та ж сама англійська авторка просто тупо насмикала з різних клоак якісь напівплітки, збила це в кучу, без будь-якого доведення та аналізу, отримала за це гроші і пішла ця "стаття" гуляти світом, перекладатись та транслюватись...

Що ж робити? Мені сподобалась тема і я вирішив самостійно дійти якихось висновків про те, чи дійсно існують хоч якісь, або хоча б один критерій для того, щоб збільшити тривалість життя.

Ви чекаєте.. що я скажу якусь банальшину, до якої може дійти один мозок з декількох мільярдів. Дійсно моя думка тут нічого не варта. Я не буду казати свою думку. Бо люблю об'єктивність, люблю сумніватись і тому не можу сказати що те, до чого я дійшов це абсолютна істина. Ні. Але мені вдалось дещо намацати, знайти певні узагальнення фахівців, а не дешевих писак з "жовтих" газет.. Я вам скажу так..

Хоч може для декого це і так зрозуміло. Виявляється.... Хоча скажу інакше.. В світі є така організація як The Gerontology Research Group. Вона збирає данні про всіх довгожителів світу. Грубо кажучи вони ведуть статистику по тих кому за 100 років (досить прискіпливий відбір). Так от після багатьох років досліджень, 2010 року один з засновників The Gerontology Research Group Стівен Коулс, доктор медицини, директор та казначей Supercentenarian Research Foundation в одному з інтерв'ю визнав, що "Складається враження, що на рівні геному існує невидимий барєр, який заважає Homo Sapiens прожити довше 125 років." І максимальна тривалість життя навряд чи буде рости. Повірте мені всі "данні" про те що хтось прожив довше 125 років - м'яко кажучи сумнівні. Втім ви можете вірити в що вам хочеться. Я говорю до тих, хто думає скептично, а не романтично.

І за великим рахунком справа навіть не в тому, що ми не проживемо довше 125 років. Справа в тому, що ми у 80 років будемо все одно виглядати і почувати себе як на 80, а у 100 чи 20 років відповідно. Тобто ми не збільшуємо час активного життя НІКОЛИ. Після багатьох, тонн статей досліджень я зрозумів те. що зрозуміли чимало медиків вже давно - довголіття це лише збільшення старості. Ми продовжуємо не життя а старість. Тобто чи є для вас сенс жити в 80 чи 90 років. Чи по вашому, якщо ви будете харчуватись здоровою їжею чи ще щось робити ви у 80 років будете як інші у 30. Ні. Нажаль, ні. У 80 ви будете почувати себе як у 80. Просто ви зможете прожити ще до 90 і почувати себе як у 90.. і так далі. Але 30 40, 50 років Вам ніколи не повернути. Ніколи. Зрозумійте:  довголіття - це продовження СТАРОСТІ. Медицина та інші критерії лише убезпечують старість, відтерміновують смерть СТАРОГО організму, але не роблять його молодим. Тому... По своєму прагнути довголіття це сумнівна мета. Який сенс для Вас жити у 90 чи 100 чи 110 років?. Всі ваші друзі, знайомі, все життя, мода, звички, знання, все померло давно. Ваш мозок і тіло вже 80, 90 чи 110-річні... Але ви не помираєте.. Це благо? Можливо. На користь цього каже те, що біологічно будь-яка жива істота прагне жити... Але навіщо? Можливо для Вас є в цьому сенс. Можливо для мене теж. 
 Звичайно ті поради до яких я дійшов вони сприяють більш здоровому життю, але вічної молодості не буде НІКОЛИ. Хоча, звичайно можу лише з більш менш великою ймовірністю сказати, що поради, які я тут продам сприятимуть тому, щоб ви прожили довше і здоровіше, але не МОЛОДІШЕ. Не знаю чи розумієте ви мене.

Отже. Після того як я "вгруз" по самі вуха в цю тему, мені довелось облазити купу державних сайтів, сайтів міжнародних інституцій, включаючи НАТО, ООН, ВООЗ, сайти американських громадських та урядових інстанцій, безліч дослідницьких інститутів і так далі. Насамперед, звичайно, все мало грунтуватись на дослідженнях, а не на теоретичних умовиводах. Звичайно, безліч досліджень, як я виявив, взаємозаперечують одне одне, але в цілому, узагальнюючи десятки досліджень, спираючись на більш масштабні (в часі та колі учасників) дослідження, можна виявити певні тенденції, закономірності, які схиляють до певних висновків. Коротше кажучи через пару місяців я зібрав такі "вершки", такі висновки в певну роботу.

Це узагальненні данні багатьох досліджень.... Не знаю що ще сказати. Наведу уривок:

"Наявно дуже багато досліджень, які фіксують позитивний вплив музики на людину. Проте науковцям не вдається однозначно визначити ступінь, характер такого впливу. Не зовсім ясно, що саме впливає (мелодія, ритм, гучність, процес навчання гри на якомусь інструменті, резонанс з «музикою» самого організму тощо) і на що саме (активність мозку, зняття стресу, функціонування окремих органів тощо). Дослідження в рамках музикотерапії тривають як мінімум з 1940-х років. Зараз більше 100 університетів і коледжів в світі, які пропонують курси вивчення музикотерапії.

В дослідженнях переважно використовують класичну музику. Виявлено, що оскільки вона досить різноманітна, то і вплив здійснює різний (деякі ноктюрни Шопена, наприклад, викликають депресію і сум, музика Бетховена, як стверджують дослідники з Оксфордського університету, заспокоює серце, знижує кров'яний тиск). Низка науковців стверджують, що через те, що класична музика значно інформаційно насиченіша, ніж сучасна, людина може втомитися після 20 хвилин такого «грузу». В цілому можна уявити, що музика це як величезна гора пігулок в тому числі наркотиків і отрути. Приймати їх підряд і в необмеженій кількості – не рекомендується.

Найбільше вчені досліджували вплив музики Моцарта. Навіть виник термін «ефект Моцарта». Втім, часто його застосовують не стільки в медицині, скільки у навчанні, науковій діяльності, в контексті того, що музика Моцарта позитивно впливає насамперед на розумові здібності людини, наприклад, здатність вирішувати математичні завдання. Взагалі, більшість дослідників схиляються до думки, що особливо позитивний ефект від музики наявний у навчальному процесі дітей. Саме тому у багатьох школах світу є уроки музики, і загалом дітям радять займатись музикою (за деякими даними на 45-50% покращується пам'ять, на 25-30% - увага, помітно збільшується IQ). Так само з метою підвищення продуктивності праці дорослих за кордоном часто використовують певну музику. Але слід пам’ятати, що кількість отриманих відмінних оцінок в школі чи зароблених для боса доларів не має прямого зв’язку з покращенням вашого власного здоров’я, хоча це не взаємовиключаючі речі. Втім, навіть спеціальна «підвищуюча продуктивність» або «фонова» музика «спрацьовує», якщо ви робите щось механічно, а не працюєте в офісі чи на іншій роботі, яка пов’язана з необхідністю оперувати постійно новими, змінними даними, які вимагають запам’ятовування та засвоєння нової інформації. Дослідження Каліфорнійського університету 2006 року та Уельського університету (Великобританія) 2010 року виявили зниження пам’яті і уваги на такій роботі, коли мозок відволікається ще якимсь завданням, в тому числі впливом будь-якої музики. А взагалі музика і успіхи у школі чи на роботі це зовсім інша тема. Так само як музика і прийом їжі.

Основний «медичний» ефект музики є релаксація, зняття стресу, а відповідно нормалізація кров’яного тиску, збільшення захисних функцій організму тощо. Зазвичай «для здоров’я» рекомендують таку, яка заспокоює – щось не дуже гучне, мелодійне, часто це щось класичне, з не дуже великим ритмом (якщо ж ви звичайно не на танцях, вас не цікавлять фізичні перевантаження і ви хочете спалити масу калорій) і таке, що подобається вам в цей період. Також радять слухати таку музику «дозами» (низка досліджень оперують межами 15 хвилин на день) до або після роботи. А в лікувальних цілях (хвороби різних органів) – ту, яка рекомендована фахівцями. Загалом, не зловживайте гучною, швидкою та дисонансною музикою (ослаблює організм). Особливо обережно варто бути з рок-музикою. Є також неприємні результати італійського дослідження 2001 року також по музиці в стилі «хаус» (тимчасове пониження сексуальної функції) та поп-музиці. Позитивні результати тайванського дослідження 2005, та італійського 2009 років отримані по джазу. Взагалі помічено, що все живе (людина, навіть в утробі матері, тварини, рослини) віддає перевагу гармонійній музиці. Більш за все сприяє внутрішній гармонізації «позитивні» класична, інструментальна музика або звуки живої природи, як це не прикро визнавати, а не улюблена «бумц-дриц, бумц-дриц». Ця остання музика, яка вам подобається, може вас «бадьорити», «заводити», «зривати вам дах» чи «відволікати», але про позитивний вплив на організм мова тут навряд чи буде йти, вибачте (так само як з наркотиками). Так, що прийдіть з роботи і для всього живого у вашому домі (і для себе) поставте щось «гарне». А «бадьорить» нехай вас прохолодний душ, «заводить» власна дружина чи чоловік, «відволікає» дитина, друг, улюблене хобі, собака чи кішка, а «дах зриває» від вашого щастя. Втім, це ваше життя…Але іншого у Вас не буде. Ніколи."