Горщик і дитина

   В принципі заїжджена тема і писати тут особливо нема про що. Найкраще пояснено в Комаровського "Дитина та здоровий глузд її родичів".

  Я можу по суті лише підтвердити намагання бабусь покалічити дитину, видресирувавши її як собаку - щоб вона пісяла не тоді коли хоче САМА, а тоді коли БАБУСЯ вважає, що час пісяти і каже команду "пісь-пісь". Слава Богу, природа все ж потім ламає бабусіне дресирування і дитина, ламаючи свій, привитий бабусею рефлекс, все ж почне пісяти не тоді коли скаже бабуся, а коли їй захочеться, але навіщо такі знущання над дитиною? Пам'ятаєте фільм "Втеча з Шоушенку"? Там є фраза про те, що в'язень багато років пробувши у вязниці і попісяти не може без команди. Тобто, звичайно, людським дресируванням можна вбити багато що. Але знову ж таки - НАФІГА? Щоб не замочив сотню колготок, чи зекономити на сотні памперсів?
   Ні, я, звичайно, такого не допустив (хоч "активна" розмова з тещою відбулась) і переконався, що зробив правильно. До трьох років можна не паритись з горщиком. Я маю на увазі потрібно питати в дитини чи ВОНА не хоче на горщик, але не рвати на собі волосся, якщо дитина буде пісяти в штани. Поступово вона сама до цього прийде без вашого примусу. Тут достатньо лише показати, що таке горщик і час від часу нагадувати про нього, запитуючи в дитини чи вона не хоче на горщик.

   Єдине коли все ж припускається (здається в тому числі і Комаровським) примусове садіння на горщик - це перед сном та перед гулянням на вулиці (особливо взимку). Тобто тоді, коли дитина найменше буде здатна проконтролювати, добігти, повідомити комусь і так далі. Перед, а не після. Зрозумійте логіку. Після сну чи гуляння, зняття одягу, - коли дитина сама здатна піти на горщик і їй в цьому нічого не заважає - ось найкраща можливість для розвитку власного контролю над процесом. Не губіть це своїм примусом.

    В принципі - все.

   Ще можна писати звичайно про те, що в жодному випадку не слід карати чи сварити за запісяні штани, але це настільки банальні речі, що гадаю очевидні самі по собі. Принаймні для неідіотів. А ідіотам взагалі не слід читати мій блог. В принципі, знову ж таки кажу все гарно розписано у Комаровського.