Око за око?

   Сьогодні читав Агату Кристі. Книга 1971 року "Три повісті". В ній вміщено дійсно три повісті. Книга, звичайно, українською мовою. Особливо гарний переклад першої повісті "Запізніла розплата". Так от, в цій повісті згадується, точніше пишуться такі слова щодо злочинця, який десятки років ховався від правосуддя, але потім випадково з інших причин його вбили: "Правосуддя нарешті наздогнало його". І я подумав... Невже Агата Кристі була кровожерливою.. Чи, ба, ні... Може вона гадала, що для вбивці правосуддя і має бути вбивством. Але звідки така логіка, чому саме в цьому правосуддя. І я згадав Біблію. "Око за око, зуб за зуб". Дійсно, по своєму моторошні рядки. Але начебто, ми всі це засуджуємо. Аякже нинішнє "цивілізоване" суспільство рішуче відкинуло цю формулу, заявивши що вона варварська, "доісторична". Адже ми - гуманісти, Христос вчив пробачати? І ця фраза зі Старого Заповіту, який Христос відкинув через свій гуманізм, замінивши Новим Заповітом, де сказано: "Якщо тебе вдарили по щоці - підстав другу". І ми зараз наче скасували для найжорстокіших вбивць смертну кару, бо це - гуманізм. То звідки ж взялась ця крамольна думка в Агати Кристі. А як же Христос, адже ж він.... 

   І тут...

   Тут я згадав ще одну фразу з Біблії..

   Н-да....Тепер вже з Нового Заповіту, "схваленого" Христом...

  "Отож, як хочете, щоб люди у всьому вчиняли з вами, так само й ви вчиняйте з ними; бо в цьому – Закон і Пророки."

   Це Євангелія від Матвія...

   Господи.... Скільки разів ми цитували цю фразу, скільки людей вважали її для себе як чарівний дороговказ в праведне життя... Але, якщо подумати і придивитись, то чи не є ця фраза тим самим "оком за око і зуб за зуб" лише в перевернутому стані. В перевернутому, але суть лишається та самою - ідентичність дії та наслідків, зворотньої реакції суспільства на того хто діє в залежності від характеру дії. 

   Звичайно, ми можемо сказати: "Але ж чекай, аджеж ми, святі, заперечуємо "око за око" бо це помста тих хто реагує. В нас є вибір - ми можемо підставити другу щоку.  А у фразі поступай так як хочеш щоб поступали із тобою початок переноситься на початок дії, на того хто лише буде діяти і це є лише пересторогою, а не свідченням нашої обов'язкової подальшої ганебної і неприпустимої помсти."

   Може й так... Може й так...

   Але тут в дечому порушується логіка... Якщо злочинець, а точніше погана людина, стане перед вибором (в цивілізованому гуманному суспільстві, яке пропагує не "око за око", а "прощення") вчиняти зло чи ні... Він однозначно вибере зло, бо з одного боку, звичайно є пересторога, що вчиняй так як хочеш, щоб вчиняли із тобою. Але в тому то й уся суть, що ця пересторога буде мати силу, тобто буде стримувати лише тоді, коли довкола буде суспільство, яке живе за правилом "око за око", а не прощення. Бо інакше нема сенсу задумуватись про те як вчинять із тобою. Бо вчиняй зло і твори зло і не тому, що хочеш, щоб з тобою чинили так само, а тому, що знаєш - твоє бажання ніхто не питає - тебе будуть пробачати не залежно від того, що ти зробив і не залежно від того, як би ти хотів, щоб з тобою вчинили. Тобто гуманізм вбиває на корню сенс фрази "вчиняй так, як хочеш щоб вчиняли з тобою" в "гуманному" суспільстві де за вбивство не йде вбивство, а за каліцтво на все життя можна відбутись декількома роками забезпеченого (за рахунок всіх хто працює на волі) ув'язнення.

  Фраза "вчиняй так як хочеш щоб вчиняли з тобою" має сенс лише у суспільстві де діє закон "око за око". Лише там ця фраза буде мати сенс вибору для того, хто ще не вчинив дію, але знає про РІЗНІ наслідки в залежності від різних своїх дій (а не "підстав другу щоку"), має можливість вибору між добром і злом, відчуває сенс і значення перестороги.

   От і виходить, що дійсно фраза "вчиняй так як хочеш щоб вчиняли з тобою" є лише прихованою. перевернутою версією, по суті продовженням фрази "око за око, зуб а зуб".

   А наш гуманізм... Що ж... можливо в ньому теж щось є... Але коріння цього швидше треба шукати у 19-20 століттях з вибуху в Європі буму на "права людини" та їх вищість понад усім...

   А не в Біблії...

Гомосексуалізм...

   Тут, напевно, все вирішує відповідь на одне питання: це природній брак, дефект, чи це вибір людини?

  Якщо це каліки від природи, тобто брак, то їх шкода. Серед нас живе чимало калік від природи (фізично, розумово, психічно). І що ж з того. Ми як люди їх жаліємо, і як люди з досить розвинутою економікою, соціальною структурою надаємо певну соціальну допомогу. Звичайно, чому, якщо гомосексуалізм це природне каліцтво, ми маємо ставитись до таких нещасних інакше? Вони ні в чому не винні. Звичайно, вони заслуговують в наших "гуманних" людських серцях початку ХХІ століття як мінімум на жалість, співчуття горю.
     Але тут є один архіважливий момент. Я іноді помічаю, що у гомосексуалістів, є одна нездорова риса. Їм боляче, як і усім калікам, за те, які вони. І для власного психологічного комфорту життя серед здорових, вони іноді намагаються обдурити здорових людей тезою, що вони не каліки, а що вони "інша" норма здоров'я, природи. При цьому вони наче посилаються на певну аналогію з природою де є пташки і є мишки, де є різні кольори, які сприймаються оком людини. Натомість, вони намагаються не помічати того, що коли природа торкнулась каліцтвом їх, то мова йшла не про багатомаїття видів в природі чи про фізичні властивості матерії, а про життя. ЖИТТЯ!
    Єдина відмінність життя від нежиття - здатність самовідтворюватись. В цьому плані в природі нема ніякого багатомаїття. У кожного виду цей спосіб чітко визначений. Принаймні в усіх приматів життя передається лише через поєднання певних клітин жіночого та чоловічого організму, яке відбувається під час статевого акту, який в свою чергу здійснюється внаслідок статевого потягу чоловічого та жіночого організму ОДИН ДО ОДНОГО. Лише це є життя. І ніяк інакше. Ніякого природного багатомаїття тут нема. Жорстка, і абсолютна монополія виключно одного способу, який є носієм, шляхом життя. Такі правила придумані не нами.
   Звичайно, в природі завжди є різні відхилення, брак тощо. В тому числі і в плані статевого потягу. Але на те воно і каліцтво. Ці відхилення - смерть, мертві гілки, які самі по собі йдуть в небуття, відсікаються природою, життям. Де є життя там нема гомосексуалізму і навпаки. Принаймні в природі тут все дуже жорстко. Без багатомаїття, та аналогій з веселкою.
   По-людськи, я можу зрозуміти гомосексуалістів, вони намагаються обдурити себе та інших, щоб почувати себе психологічно комфортно. Такі психологічні "хитрощі" можна зрозуміти розумом, але вірити в це, сприймати такі казки про природність каліцтва як правду про "багатомаїття" - це дурість, на яку слава Богу більшість здорових не йде.
   Більше того, іншим калікам (фізично, розумово, психічно), слава Богу, ніколи не приходить в голову така думка - подавати своє каліцтво як багатомаїття здоров'я, природи. Але гомосексуалісти, іноді намагаються себе подати на відміну від інших калік інакше, як "іншу" норму здоров'я. Така пропаганда бреду навряд чи може заслуговувати на жалість чи співчуття.
  Прагнення зробити з власного природного каліцтва шоу, "культуру", "свято"... Це жалюгідна спроба слабких волею та розумом людей заплющити очі на правду, на природу, Бога, космос чи будь-що інше, що зробило цей світ таким, з саме такими правилами життя, а не іншими.
  Гомосексуалісти, які не намагаються себе чи інших обдурити, як і інші інваліди, каліки від природи заслуговують співчуття. Це не їх вибір. Вони нещасні і просто намагаються якось жити. В природі їх доля вирішилась би швидко. А серед людей, особливо ХХІ століття вони мають шанс жити "життям здорових настільки наскільки це можливо. Правильно роблять, що тут скажеш. Ми, здорові, можемо тут лише допомагати, чим можемо.
  Зовсім інша "петрушка", якщо гомосексуалізм це вибір самої людини.

   Тут, однозначно, мова про певне моральна так би мовити потворність, яка шкідлива для суспільства. Звичайно, люди вбивають, крадуть, або кидають непотрібний їм папірець просто на тротуар. І ми не вважаємо їх каліками. Ні це нормальні люди, але їх поведінка шкодить іншим в прямий чи опосередкований спосіб.
  Так само і вибір гомосексуалізму здоровими від природи людьми. Це в тій чи іншій мірі опосередковано чи прямо (особливо при тенденції поширення) буде шкодити будь-якому суспільству, сім'ї, батьківству, економіці, культурі тощо. Слава Богу, що, мені здається, що це все ж суто природне каліцтво, тому не може поширюватись, відсоток цього браку регулюється самою природою. Але все одно, культивувати "нормальність" гомосексуальних стосунків серед здорових людей, це як на мене, зараз у ХХІ столітті, як мінімум дебілізм, а як максимум злочин. В силу багатьох причин зараз не Греція 6 століття до нашої ери. Хто цього не розуміє мені шкода.
   Тому тут дійсно важко визначити межу, яку суспільство має поставити перед гомосексуалістами. З одного боку вони мають право як і інші каліки жити, отримувати нашу допомогу, можливо ми навіть зможемо допомогти їм мати дітей. АЛЕ не можна культивувати що це нормальність, що це здорові люди, що це "багатомаїття". Багатомаїття калік це не багатомаїття здорових але "різних". Це багатомаїття калік. Не більше і не менше. Не можна припустити, щоб здорові люди почували, що вони лише один з варіантів здоров'я, що насправді є й інші альтернативи, не гірші. Одним словом не можна дозволяти калікам від природи навмисно калічити психіку здорових, лише заради того, щоб вони почували себе серед здорових від природи комфортно.
   Терпимість - так, допомога - так. Але ця терпимість і допомога надається усім фізичним, розумовим, психічним калікам, тому, що вони каліки і тому не такі як здорові, а не тому, що вони здорові, але не такі як ми, бо бачте в природі є "веселка".
      Але встановити цю межу про заборону "пропаганди" бреду вкрай важко, не порушуючи безумовне право на вільне інформування гомосексуалістами решти суспільства про своє життя, проблеми і турботи. Межа тонка і ясно усвідомлюється не багатьма. 

Золота середина?

    Моя дружина якось запитала: Чи коли ви, чоловіки, дивитесь на жінку, ви приміряєте яка вона буде мама?.

   Малось на увазі коли ми шукаємо собі партнера для життя...

   Я відповів, що звичайно. Ми обов'язково приміряємо як вона буде виглядати в ролі матері наших дітей. Інакше навіщо вона нам тоді.

   В той же час, зіткнувся з такою цікавою річчю як перетин двох сфер, де цікавою є саме середина, а не крайнощі.
   Наприклад, звичайно, ми можемо дивитись на якусь крашену лярву, на високих каблуках з величезними нігтями, нафарбовану та із запаморочливим тонким ароматом, з вередливим, стєрвозним характером. Більше того, нам може хотітись її трахнути по самі гланди, але... Але в тому то й справа. Ця крайність може бути придатна для протилежної статі лише в невеликій ролі. Точніше в неповній ролі і, відповідно, довго така поїздка в такій неповній ролі не буде тривати. Роль модельної сучки - неповна, як би зовні не здавалось, що це - "пік мрій". Нам дійсно ще потрібна десь і заміна нашої мами, і терплячість і поступливість в жінці і інші риси, такі, наприклад, як доброта та інше, особливо для того, щоб приміряти їй і роль матері наших дітей.  Звичайно я маю на увазі зрілих чоловіків, а не недозрілих, інфантильних, егоцентричних підлітків чи застрягших на цій стадії уродців дорослих.

    От і виходить... Що заглядатись на глянцеву обкладинку ми можемо... Можемо навіть трахнути її, але... Жити з нею - нізащо.

    Так само й інша крайність - матері. Жінка-мати... Я бачив дві-три таких свиноматки, які з дитинства готували себе лише до материнства. Зазвичай вони повні та не дуже красиві, але я не знаю, можливо, це і не від цього залежить. І от вони як тільки наступила статева зрілість трахаються з кимось, вагітніють і далі носяться з цим дитям як дурні зі ступою. І вони не страждають від наявності дитини, яка б іншій заважала розважатись, жити для себе.
   Навпаки, вони перетворюють своє материнство на героїзм і своє життя з гордістю за себе кладуть на вівтар материнства. Власне кажучи, вони і не шукають більше самців. Хіба що якась з них дещо дозрівши, що дитина це ще не все (або одна дитина - мало) знову спробує, вже більш серйозно збудувати стосунки. І тоді можливі варіанти.
   Або вона знайде такого ж "далекого" від усього спермовласника, який час від часу буде її трахати і особливо не буде лізти до неї та у виховання дитини. Просто буде як елемент меблів і джерело коштів. Або він все ж буде сподіватись від неї жіночої, самичої частини поведінки для себе постійно, а не лише в період пошуку партнера для роблення дитини. І тоді зазвичай, такий шлюб розпадеться. Через те, що люди дійсно слабко міняються, особливо в таких глибинних психологічних штампах та каліцтвах.

    Цікаво, що якраз виховання дитини часто і є критерієм цієї свиноматки. Вона не підпустить до неї чоловіка. І взагалі така свиноматка буде більш лояльною і "теплою" саме до доньки. Всі чоловіки, навіть син, будуть для неї, в її очах, потенційно "бракованими", другосортними.

    Хоча як мати вона буде турботлива, аж занадто.

   От і виходить, що з одного боку, гарна дружина в шлюбі має бути привабливою самицею для нас, як для чоловіків завжди. А з іншого боку, в цьому ж шлюбі жінка має бути матір'ю для дитини. Тобто необхідно суміщати і вміти міняти ці ролі. Крайнощі нам не підходять... Просто ми не зможемо з ними довго уживатись, зберігаючи симетричні здорові психологічно відносини кохання чи, навіть, дружби.

   Так само і з цим блогом...

   Хто буде читати наймудріші думки, які написані некрасиво. Хоч, може, в них саме та сіль, саме та суть, яку сягають небагато хто. Але...
   І навпаки, скільки мільйонів читають різну брєдятіну, яка написана дуже красиво і привабливо.

   От і виходить, що читання і навіть пошук мудрості сам по собі вкрай ускладнені людським фактором, який вимагає не лише "цукерку", а й "обгортку". І це при тому, що обгортка нам за великим рахунком до задниці. Ми її просто за півсекунди викидаємо і насолоджуємось цукеркою.

    Але я все одно не буду перейматись за красу свого письма.. Ідіть ви до задниці... Без образ...

   Просто не хочу витрачати зусилля на обгортку...