Показ дописів із міткою Майбутнє людства. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Майбутнє людства. Показати всі дописи

понеділок, 3 грудня 2012 р.

Англомовний варіант статті "Пастка людства або кінець історії «звіро-людей»", виданий перекладачем Гугла. Потребує глибокої редакції та правки.



 Якщо хто може буду вдячний за редагування. Синів позначатиму відносно відредаговану частину. This article is bad translate (google) from ukrainian text on this site. HELP for translate from ukrainian to english. I try to make translation better, and mark my  attempts by blu colour. For contact with author right on cleverboy@ukr.net.

Trap humanity or the end of history "beast-men".


1. Trap

Hitler. What occurs in this word? What images? Bad man who lived long ago? Tyrant? Holder of crazy ideas? Culprit great war? Hater of Jews?

Something on that list closer, something further from the truth. Tyrant? But who was terrorized by this small man in stature? Obviously, only a naive person can not understand that Hitler was a favorite and hope of millions. Directly in the Nazi party proudly joined millions (even in 1933 the number of direct Nazi Party in Germany was - more than 2.5 million members), and on elections in 1933 for victory of Nazis voted 43.9%. And despite the fact that the allies of nazis - NNNP for which voted  7.9% in 1933, nothing better was for Nazis. On the other hand this "a couple" opposing fans another, no less monstrous totalitarianism - Communists, for which voted 12.3% of voters in 1933.
But point is not only just in numbers. Not that the Hitler or Stalin, in itself, was little in what guilty. It is clear that their guilt - one of the ten millionth. There would not be they, there would be somebody else. What's the difference? People, millions of people required nazism, communism. And more precisely, they
required any totalitarian or at least authoritarian rule. A question is in other. Why?
The answer to this question lies not only in the field of political science and history and is associated not only our past but also the future, whatever it was.
The fact that something, or rather one human need that generated the fundamental features of totalitarianism of the twentieth century survived after the fall of these regimes and the return to democracy and a cult of "rights and freedoms of man". It is not just survived, but hid, got the first, though negative, experience, became wiser. And so, humanity might still be seen where grander ideas (and their implementations) than communism and nazism.
So what is gone and what was one of the most important elements of totalitarian modes of the twentieth century?
For the answer for this question we need to make a small but "thin" analysis of the development of human civilization.
Look. At first, people differed little from animals, went "naked and barefoot." But then, gradually, completing a "domestication" they learned to control the amount and types of animals and plants they need for food. Afterwards they began substantially to facilitate and in the end replace the manual labour work of technique. People perfected the habitations, dressed, and everything else, becoming as much as possible the most independent of any natural conditions, requirements and impacts. We can say that held enormous so-called material evolution.
In addition, people gradually changed and their social life. It also took evolution, which can be so called - social. People have realized that in order to increase their chances of survival will be useful police, government, legalized marriage, and generally the whole social structure, including the state, and consecrated her social forms of cohabitation. After all, it is in the social evolution of people came to democracy and modern capitalism, so to say, cultural liberalism.
As a result, humanity in its external evolution (physical and social), created in the new external conditions of modern life has reached so far that the modern journalist or engineer very remotely reminds the old relative who lived twenty thousand years ago in external form and way of life. But therein lies the trap, from which humanity has long and unsuccessfully trying to get out. A trap is getting deeper.
The point is that this journalist or engineer differs nothing from that distant cave-relative inside, in character, in instincts, in desires and weaknesses, in a manner and way of thinking, in all internal nature (both psychological and physiological). In fact, we - all the same cavemen. 
For us a desire to live, kill, eat, ability to go to sacrifice jealous, be greedy, seek something to explore, much better place in a cave, physical or aesthetic pleasures and all other instincts, reactions psyche, needs, fears, etc did not change not on a crumb.
Yes, of course, because of social evolution we forced ourselves (or we forced others) in external behavior to follow certain written laws and unwritten rules of behavior. But in fact, internally, we did not evolve along with our tremendous external evolution. We remained savages, animals. No more and no less. Inside - we still untouched and unspoiled wild nature. 
Let's face it. If, as a result of something modern social structure is gone  - the state and all that it regulates and supports, including state penal system, economic system and... Do you remember disaster movies about people remains after a planetary cataclysm? But, for me, the real situation is best illustrated in William Golding's novel "Lord of the Flies". Children 5-14 years, who were on a desert island are a bunch of primitive savages, part of nature, which follows the natural animal instincts and desires. Just like their ancestors twenty thousand years ago. Today's children are themselves. They finally reach harmony of internal and external nature. Among them quickly soars tinsel of social evolution, which they put on through education and socialization but not yet put adults who external evolved.
Of course, the point is not In the flocks of primitive people. In fact, we must dig deeper. Because we - only animals, part of wild nature, that generated us. We in any way did not could and does not can and not able to be other. (Here I do not consider the theory of the "divine" origin of people with "divine" and thus distinct from the animal characteristics or essence prospects disappearance of sinners and the onset of the "kingdom of God on earth.")
In reality, all our external evolution that leads us away from nature, that our natural environment, with a wild, but natural and harmonious way of life, it is a trap. Our world-developed social organization and "high material culture" is not just more unnatural and not similar to the animal world, our home world. Our world has become antinatural, so that excludes nature. Or at most - a world that tends to leave nature to "reservations" in the form of protected areas, zoos, potted plants, pets.
But that's not all. We continue to constantly increase the gap between animal psychology, which we developed an over millions of years in the wild nature, the body with atavism of fish, and our external social and material antinatural world invented and built by us. After all, we ourselves become such monsters, "beast-men" of two different and often tearing us constituents.
And that from that? And with that, we have a situation that gives us constant, rising inner psychological conflict. Since then we have social apathy, self-destructive, apocalyptic mood, neuroses, and so on. A graduate of Columbia University, the American scholar Michelle Hoffman wrote: "It is believed that a person will become happy and psychologically, if it enough food if it has a roof over your head, if it stays after work enough power to have fun, if it are unlimited opportunities to acquire more and more things. But this logic can not answer the question why the most economically prosperous countries, Sweden, Switzerland and the United States, the highest percentage of people who experience constant psychological discomfort, which in many cases turns into mental illness ... Improving material conditions did not lead to a wealth of emotional and spiritual content, the faculty, the volume of existence."
One of Russia's leading scientists in the field of psychology of stress Sc.D., professor of psychology Yuri Sherbatyh explains the situation: "The source of many human stress is the discrepancy between the genetic programs that control his reactions in extreme conditions and social realities of modern life. In this case, we are confronted with one of the options for the manifestation of fundamental contradictions biosocial nature of man. "
    Unfortunately, this conflict and its consequences is rapidly progressing. The World Health Organisation has already compares depression epidemic that swept all mankind. Official site of the organization informs that in 2000 depression was the most important cause of disability and 4th for widespread of all diseases, but the situation is deteriorating and in 2020 it is expected that depression will come in second place among all diseases for all age groups, both sexes. This situation threatens to paralyze the economic life, especially in developed countries. The percentage of suicides that occur in the world, is growing steadily. According to the World Health Organization for 45 years since suicide rate in the world increased by 60%.
In this context, no one is surprised by the survey results, which show that the happiest people are the people who live in developing countries, relatively speaking, more close to nature, not high-tech civilization. For example, according to an annual survey by the Gallup International Research Center (Gallup International) in 2011, the country with the highest "happiness index": Fiji, Nigeria, Ghana, Switzerland, the Netherlands, Brazil, Colombia, Iceland, Finland. Remarkably, consider themselves unhappy and are "economic pessimists", for example, residents of countries such as the U.S. or Italy. Many other studies show that the more comfortable they feel people who live in villages or small towns than in large, technologically advanced cities.
But the conflict between the external and internal evolution of wild natural world of man not only makes us crazy, but increasingly threatens to become incorporated in a fatal material form. Doctor of Physics and Mathematics, Professor of the Moscow Engineering Physics University Boris Rodionov, examining risks destroying humanity comes to a disappointing conclusion that "we live on the brink, and at any moment can ruhnuty this region." And one of the major threats he sees a horrible mixture of mental illness and high risks, which he calls "global suicide": "Mankind is losing the instinct of self-preservation, people are drawn to suicidal things. The mentality of people thinner, with "toys" in their hands are becoming more dangerous."
Now different scholars in different ways and under different criteria to evaluate the chances of survival of mankind. Scientists directly comprehensively exploring the prospects of humanity, rather critically assess our chances to survive the XXI century. Nick Bostrom (Nick Bostrom), Director, Institute for the future of humanity at Oxford University, speaking about the chances of destroying humanity in the twentieth century, claimed: "My subjective opinion is that would be a mistake to assume that the probability is less than 25%, and the highest score can be much more ... ". English astronomer Sir Martin Rees, author of "Our Last Time" (2003) determined the following probability of 50%. Approximately the same percentage (20-50%) support and other analysts.
We all consciously or subconsciously feel that we stand on the threshold of great change. Filmmakers like no other earning our anticipation apocalypse endless stream its films on the "end of the world." Writes Wikipedia: "the golden age of movie-disaster began in 1970." At the level of some governments, international organizations, universities and other "think tanks" are drawn unfavorable prospects for a more intellectual audience.
    No matter what specific scenarios disaster. Matter what the system, called the human population, in the form we know it must be destroyed regardless of our desires. Destruction is inevitable under the laws of the functioning of all the systems we have, unfortunately, can not get around. Each system tends to equilibrium. We can not indefinitely increase the imbalance by changing only one outer side of our existence, distancing and, ultimately, contrasting it with the other side - their own internal content. Finally imbalance becomes critical and self-destructive for the whole system, we observe an increase in the internal psychological preparedness system elements (individuals) to destroy the integrity of the human system as the background sharp increase of all anthropogenic threats (environmental, technological, military and other). On the one hand inevitable finale. But not everything is so simple and clear.
First, take a look at this imbalance of detail.
For example, social evolution. Modern democracy and capitalism "developed countries" as the main peak of social evolution is the maximum limit that can allow us inside wildlife. This is the most advanced possible form, which can somehow reconcile, or rather, force doomed to coexist, internal and external human world in the scale of humanity. Therefore Frentsis Fukuyama saw the current state of social evolution of the so-called "end of history" of humanity. He saw and named quite aptly, though not able to see the real causes and consequences of such an end.
Our internal wild and natural psychological essence has long hampered, rather contradicts further external social evolution. This contradiction in the "end of history" of humanity is not achieved "harmony." Facts and figures clearly show that this is a hell in which cooked our psyche, causing not only nervozy and apathy, but the subconscious or conscious desire to finally do away with all this "developed" world. Or at least their lives in it.
The gap with foreign social evolution gives us reason purpose. Ability to achieve goals gives the gap between the inner wild natural essence and external "high-tech" material evolution. We were "monkeys playing with a grenade." Our existence is increasingly threatened ecological, nuclear disaster or some kind of human nature, which in its own way, "material" formalize "end of history" of humanity. These threats are growing and numerically and qualitatively. To have long been known to add, such as those associated with the production of artificial human organisms. In 2010 a group of American scientists led by Professor Craig Venter (Craig Venter) managed to get a single-celled bacterium, which controls the behavior of the artificially created genome in 2011 for achievements in the same direction said scientists from the University of Tokyo. Or, for example, risks associated with the establishment in the near future artificial intelligence will surpass that of certain human performance (passing in the twentieth century, the so-called technological point sinhulyarnosti). Not by chance one of the authors of the universal programming language Java Bill Joy (Bill Joy) in 2000 in the pages of Wired magazine called collapse research in nanotechnology. And many, many other new global threats.
Details, methods and scientific possibility of human self-destruction does not matter. No future, no ones already available. Many people say (especially some environmentalists, evaluating existing human impacts on the planet) that we have pulled the check from grenades and now just waiting for doom to an end. Wait while watching the beautiful movie "An Inconvenient Truth" or "House" which provides hope that we "realize," "will stop" and dramatically, the abyss, change our behavior, psychology, whose age is not millions of years, and therefore - vryatuyemos and will live happily ever after.
Damage to disappoint, but this tale probably will not. We are who we still are. "Beast-men"! We unfortunately or fortunately, not like all the other animals (primarily through intelligence), and for a long time do not want vdovolnyatys given to us by nature or God harmony. We never cared about the scope and extent always put their own desires above the needs of other living or non-living natural systems. Were it otherwise, we would not have what we have and not gone so far in their international evolution. Therefore, vysmyknuvshy check with grenades, we will play with it until the last second.
And even here there is no reason to consider an additional small factor as a simple tendency of human psyche underestimate real dangers, what led so-called "cognitive distortions" whose presence proved experimentally scientists psychologists.
Oh no, we are doomed! If only ... If we did not have time to save what drove us into this trap.
We changed the outer sphere of life of the human population. We got the point where it is difficult and dangerous to combine animal psychological essence of the unnatural environment. But why do not we evolve us inside? Catch up inside the outer evolution and eliminate imbalances system.
Thus, we do not live in harmony with nature. And if need be? For thousands of years we did not feel this need. We have an alternative natural force that created a own world, destroying the natural harmony of the radical changes animate and inanimate. In this way, many came to believe that we can all nature is powerless against our genius, but God does not exist, or it is what we do "approved" by nature or God. There are opponents of such approaches, but now there is no reason included in ideological disputes. Scientific another question.
If we are "creators", then surely evolution in our hands, such effective tool that worked perfectly in the social and material dimensions, was absolutely powerless on our inner world? Only in the state we exist about ten thousand years, and the form of government as well as economic structure, not to mention the material world, have tremendous development directed us. So really, we have not even tried to create our harmony, our artificial unnatural world? Do not try to influence the inner world and also evolve it, pull the outer evolution?

2. "Psevdoevolyutsiyi"
Tried! And the first attempt linked to religion. And I mean not attempt religion "on his" to explain the world, no. I mean that people from the beginning of history, social evolution through religion tried, so to speak, to evolve the inner nature of man.
The beginning of that human social evolution that we finally severed from the animal life associated primarily with the advent of around 8-9 thousand years ago the state. Analogies in the nature of this system was not. She was artificially invented people and fundamentally different from natural "social" forms of life in the tribe (herd, flock, Pride, etc.), which before used as a primitive people and many animals.
Of course, before gradually beginning there was the gap between the inner core animal rights and the beginnings of external social and material evolution, driven people. But, obviously, that it was an invention of the state, the difference of the structure of natural samples were so large that the system of the human population first began to need significant correction for the "harmonization" of the system, caused by people leveling gap between internal and external nature. Keeping wildlife inside, brought billions of years in the wild, it was difficult to accept such an unnatural conflict-social form of life as a state.
     Chinese philosopher Lao-ji and his followers at the beginning of this path trying to promote the idea of
​​containment of the state and its differences from natural forms, limiting its elementary forms of social organization that existed before: one village - one state.
But for most of humanity deterrence own evolution has never been a choice. Therefore, at the very beginning of history, people have primitive, but in its original focus. They tried to correct the system to bridge the gap, "pulling" the evolution of internal to external.
     Using religion (and all the feelings that gave rise to a social phenomenon), for example, the Egyptians proclaimed pharaoh - a living saint, a living god on earth, that man is fundamentally different, "evolutionary higher" inner essence and nature versus all others. In China, where the supreme deity was considered sky, ruler called tyantszy (son of heaven). "Heavenly lord" gave tyantszy country - Celestial gave him and the people. So tyantszy owns Celestial because it gave him great deity, orders which he performs. Obohotvoryavsya also ancient Indian Raja, who was considered the epitome of eight deities - guardians of the world: the moon, fire, sun, etc.. Therefore, "like the sun, he burns eyes, no one on earth can not even look at it." Similarly, in the introduction to the Babylonian king Hammurabi's Law states that Hammurabi - "mighty king, the sun of Babylon, who made light of the country of Sumer and Akkad, was called great gods who gave him the people (" Blackheads ") and sent it to manage people ". In ancient Greece and Rome to stage small-government policies (the formula Las ji: one village - one of the state), the situation does not need such a bright form, but in the era of design in Rome empire arose the cult of the emperor as a living god.
    In other ancient peoples religion used in similar ways. This belief helped keep not evolyutsionovanyh "beast-men" in obedience to the unnatural apparatus, system, led principally efficient than they are people - the supreme ruler, as if he was not called. Later, during the Middle Ages, this "evolyutsionovanu", "God designated" quality spread to many entering class of so-called "noble", "nobility", "blue blooded people" in India is internal "evolution" obtained form the famous caste division and so on.
The trick is simple, but the whole problem is that it was psevdoevolyutsiya, ie attempt a real need to implement a system through deception. Because in reality, of course, no Pharaoh or graph does not differ from the most recent sailor in the latest ham. And once, in the course of history, it became increasingly evident, among wider groups sprang ridicule, mockery of such fake "evolution" in the end - the rebellion and finding alternative methods of political, social, economic.
However, by the end of the XVIII - beginning of XX century following searches were fruitless. The maximum that could offer people in moments of "attacks" protest (powerful uprising lower strata) is an attempt to replace frankly "neevolyutsionovanoho" ruler of allegedly "evolyutsionovanoho." That is - the "good" that their outstanding intellectual, volitional, spiritual qualities like was higher than many "neevolyutsionovanyh", "normal". But such faith and selection were too shaky.
Firstly, for "beast-men" and it was not clear what will happen transmitted power in case of victory. If again a false props of heredity title, then what's the point? Understanding this perspective is often at the beginning of the uprising turned into ineffective short-term surge of emotion.
Second, even if the heat of emotion was significant and rebels "beast-men" dumped "neevolyutsionovanoho" ruler and put "outstanding", "best", "sent by God", "top", apart from the problem further transfer of power they always needed "monitoring" this "evolyutsionovanoho" to support his own belief that he really is so. And this, after obtaining "evolyutsionovanym" power, because a number of objective reasons for the masses became difficult or impossible. Accordingly, the "beast people" destroyed the belief that they are not wrong. Appeared doubtful vtrachalas shaky available "legitimacy", the advantage of a variety of opponents, increasing decay of the "new government". After many "attacks", which originally ended in victory ended loss "evolyutsionovanym" supporters and government, or to a third person, or for the benefit, of whom just won.
Thirdly, even if the authority of such a "large" and "outstanding", which won the wave "attack" was enormous, clearly this "evolyutsionovana" quality is not transferred to the heir. So death "evolyutsionovanoho" leader had to rise again at the grassroots or otherwise seek "outstanding", which was in the country virtually impossible. Not to mention the fact that in reality, no elected in this way was not "above", "better", that was not evolyutsionovanym.
Therefore the twentieth century "beast-men" even "successful" popular uprisings eventually roll down to the old scheme of "the ruler" God anyone, and his "superiority" for the most formal title, which is usually transmitted hereditarily. Later, during the nineteenth century democracy. and especially the twentieth century. technical, organizational capabilities allegedly allowed all mass-rise called "elections" to choose "the best." But this idea soon died under a layer manipulation, public relations, political and technology show. All quickly lost the illusion that democracy ruled us one bit "better" for us. On the contrary, people are usually very skeptical about the moral qualities "elect" and policies in many cases become synonymous least insincerity.
So other options society "evolyutsionovanymy" people, even though at least one "ruler" humanity could offer. Not enough scientific basis and technical capabilities. Thomas More, Tommaso Kampanela and other utopians designed the "new society", in varying degrees, anticipating that they will create a "new people" but could not explain the mechanism of how to become the "new people" how to change, evolve inner essence, raise it to a "high", "conscious", "socially useful" lyudynolyublyachyy level.
Instead, acting for millennia props, focus on the fact that the rulers of the state - "people blue blood" is not by nature such as subordinates' beast-men ", despite its theatricality, not just existed and operated in the absence of viable alternatives, and and had a key to evolutionary (albeit falsely realized) feature - heredity achieved level.
It is fundamentally important. This feature is key, because based on the same logic improvements logic that we call evolution. In a typical definition of evolution means the sum of all changes in populations of organisms over generations, which is only possible if the transmission mechanism of acquired changes in the next generation (eg, genetically in biological evolution).
Social and material external evolution really had such a transfer mechanism made whole population level the next generation. This level was passed in the form of finished results, which could use the majority society and technology in detail their achievements, experience and use of social errors.
Unfortunately, on internal human evolution, the transfer of the achieved level for further change was possible only with the use of a biological mechanism that genetically, rather than using external physical audio-visual aids (voice, writing, etc.).
People, of course, for their own lives "udoskonalyuvaly" themselves in their own way. Someone along the way really, not fake becoming a "saint" in its own man as new. Such people could "climb" over the animal essence, to realize that it was not given to many, to rethink the meaning of existence, internally retrain or at least effectively restrain their instincts and desires, to reach other "internal innovation".
But this way was always dead, "impotent" because they do not have any relation to this evolution did not give any consequences not only for the whole human population, and even the descendants of the man who "evolved." All of this "new" even possible, so to speak, evolyutsionovana quality of dying along with its bearer. And improve and control it could also only the carrier.
It turned out that these changes did, including genetically impossible to pass. There have been attempts to convey this quality through education, but found that it works very slightly. Also, it depends heavily on teaching talent "evolyutsionovanoho." In addition, the important role played by other external factors and internal characteristics of the person who brought up.
In short, life has shown that even under the most favorable circumstances, still in the third and fourth generations of children completely lost their "holy", "new" money, which reached their ancestor and does not differ from the descendants of those who have this "evolyutsiyovanoho" ancestor had . They held their own, so to speak, psevdoevolyutsiyu from scratch. Note that we are talking about the most effective, as is the way, from parents to children by example parents. Other modes of transmission such psevdoevolyutsiyi, including through books and other physical media have even lower efficiency.
Internal changes within a single human life, are aimed at the man turned the entire human population no internal evolution in the traditional sense, but an internal, psychological "running in place."
For a long time the main attributes of this "running in place" were a variety of more or less detailed "instructions" from a moral psevdoevolyutsiyi like the Bible, the Koran, myths, fairy tales and more. Nowadays, the belief in the effectiveness and usefulness of such external "instructions" small. And these "instructions" significantly decreased, becoming a short personal "brochure", which contains samozredahovani own internal "moral codes."
In the scale of the individual compliance with such brochure entitles consider themselves "evolyutsionovanym" to the dubious level of "civilized" or "normal" person. In the scale of humanity, a "running in place" gives stable genetically and socially spadkovanyy zero inner level of the same cave "beast-men."
In contrast to this "run in place" consecrated religious focus of the "blue", "aristocratic blood" was an illusion though, but had a key to the evolution of the trait. By means of borrowed from biological evolution - genetic inheritance, the new generation of the ruling elite transferred ancestors achieved, and actually established a formal title, "higher", "evolyutsionovana", "elite" inner nature, as some psychological support rights management neevolyutsionovanymy "beast-men".
But, as already noted, this focus was only psevdoevolyutsiyeyu. In reality, no internal evolution is not happening. Character psevdoevolyutsiyi unlike true evolution reflected in the fact that the outside looked like evolyutsionovani state leaders "froze" on one evolutionary leaps, going one level - people with an internal "noble," "aristocratic", "chosen by God." More than this level has not changed and evolved. Which is understandable, since even the first level of such pseudo evolution was false. If the leaders of this falsehood also constantly "virtual" "evolyutsionovuvaly 'faith in her" beast-men "and at least nominal loyalty to power would be lost at the beginning. But humanity consciously or subconsciously did not make the same mistake. Though I offer a real alternative to this psevdoevolyutsiyi too could not.
    Gradually, education, communication (primarily due to typography), material wealth has reached such a level that evidence of false religious focus of the "chosen by God" rulers are not allowed to bear that cynical and ridiculous to many props. Moreover, the rulers of "blue blood", while not being a real evolution with time for yourself sp'yaneni stability of their status, power, money and impunity publicly behaved more and more "not noble", "not evolyutsionovano" and sometimes even worse subordinates "beast-men." That they accelerated the destruction of the social self-deception that lasted millennia. At the end of the eighteenth century people "blue blood", including monarchs, "beast-men" actively began to hack head shot, deny privileges. In general, the society began get rid tales of difference, "superior" people "blue blood."
In this process of social "epiphany" in a period called "Enlightenment" became popular obvious thesis of this natural equality of all men, because it turned out that, in fact, are all "beast-men." This thesis is embodied in the idea of ​​the political, social equality (democracy, equal rights for men), equal economic opportunity (capitalism), cultural freedom and so on.
A world built on fraud perished. Many delighted advent of truth, but quickly found that actually the truth is not so much happy as terrible.
It quickly became clear that the world is kept on deception and has existed for thousands of years was not an accident and regularity. Moreover in this world, at least outwardly system maintained balance. False, but the internal evolution pidtyahuvalas to external system and look consistent, harmonious, so that was orderly, predictable and stable. Without such social psychological self-deception, the chasm between the inner and outer natural human evolution, and nothing covered truth that we are all still cave "beast-men" did the whole system of human populations unstable, chaotic, unpredictable.
Demolition ordered to lie world, whose support was "evolyutsionovana elite blue blood" and the coming chaos ("freedom") world of truth "beast-men" caused tremendous upheaval in all areas. Democracy, capitalism in the late nineteenth - early twentieth centuries so frustrate management mechanisms of many states that a number of them simply disappeared (first Austro-Hungarian, Russian and Ottoman Empire). Others, feverish from uprisings, revolutions, demagogues, elections, wars of liberation, changes in government, economic crises and other disasters. While advancing the world of so-called "civil society", which in the words of the famous philosopher Georg Hegel, is nothing but a "war of all against all."
    It was at this time the freedom of economic, political opportunities, individual freedom (freedom of speech, freedom of thought, religion and so on) and the liberal mass culture bordering on permissiveness and immorality broken spine church and all declared "aristocratic" morality. In the best case broke thick and detailed millennial "moral instruction internal evolution" like the Bible in modern into small "tracts." At worst - promoted the cult of total pleasure, selfishness and lack of any moral restraints. Erich Frome wrote: "The dramatic changes that have occurred in the XVIII century., And called to life following the guidelines of economic behavior as radical hedonism and selfishness is limitless."
Remarkably, at this time fell naykatastrofichnisha epidemic in human history - a pandemic so-called "Spanish flu," which hit about 30% of the world's population and killed between 50 and 100 million people. or 2.7 - 5.3% of the population. It is possible that this is mere coincidence, but I think that the world is much more interconnected than we think.
So, at the beginning of the twentieth century, humanity has ended in complete chaos, destroyed all the political, economic, moral cores, social upheaval grew in all areas sprang the idea of
​​anarchism. Not surprisingly, these changes seemed to hear many harbingers of doom. In this situation, the system of the human population for self-preservation demanded quick replacement psevdoevolyutsiyi rejected. Sharply increased need to order a new "zharmonizovanyy" a world in which new people will live where the internal evolution of finally happen and will truly match the evolution.
Before this requirement embodied in an idea, I would say about two prerequisites that ultimately determined the shape of future ideas through which humanity has tried to bridge the gap, to balance the system and get out of the trap.
First, people in the middle of the XIX - early XX century. so believe in the omnipotence of its influence outside as nature (subjugation seemingly far beyond its reasonable natural forces) and social environment (making it possible through democracy and cook and miners to "manage" the state), who began to believe that the change in external environment, and somehow change themselves. This error late and inadvertently contributed quite correct conclusions biologists of the nineteenth century. (Charles Darwin and others) that evolution and change certain qualities in animals and plants is under pressure requirements of the environment.
    Secondly, due to many factors external material and social evolution (level of social organization, communication, education, general knowledge, etc.) to support (including armed) illusion of harmony with the inner world, the presence of internal evolution, it was necessary to constantly expand "evolyutsionovanyh ". So, if at first to justify social evolution, holding "dark" and superstitious "beast-men" in humility enough of a "evolyutsionovanoyi man" - Pharaoh king, then, had to extend the "evolution" in the strata of people "blue blood" . After all, when, and this "extended" "screen" is no longer retain "beast-men" who have ensured uniformity in all humanity grappled with the inevitable need to think as "evolve" is all.
Thus, at the intersection of these two conditions and after the destruction of tales about "people blue blood" and the naked truth about the cake, which were humanity in the nineteenth - early twentieth century, the then political thought and put forward the idea of ​​a totalitarian society with options Nazism and communism. In these modes, seemingly due to stay outside the new world will be born, or at least vyhovayetsya, the new man will be internal evolution across the entire society. And then, in turn, come new perspectives shape the economy and social life.
Different theorists like Karl Marx, Friedrich Nietzsche laid relevant philosophical foundations. Thus, communism in this respect was more elaborate. First, he predicted that due to the ideas on the shoulders of fanatics "beast-men" rebuilt for new social reality - "socialism" to be only an intermediate step designed to evolution, the formation of "new people". And then these "evolyutsionovani" people will be able to further evolyutsionovuvaty outside world and build communism. It was with the advent of new people and the transition to communism, according to Marx, and start the real history of mankind. Humanity in the full sense of the word, as the harmonious combination of internal and external evolyutsionovanoyi essentially evolyutsionovanoho world, not in the sense of society "beast-men" that torn contradiction between animal and human essence external social and material environment. At this point, Marx believed lasts prehistory of mankind. And I would say that this is just a story "beast-men."
Communist ideologist Leon Trotsky in 1917, wrote: "Humanity, homo sapiens, which froze again goes on a radical processing and object becomes ... complicated methods of artificial selection ... Man set himself a goal to master his own feelings, instincts lift to the top of the minds, make them transparent ... and thereby elevate ourselves to a new level - a higher socio-biological type, if anything, Superman. " F. Nietzsche also some moments felt right general direction: "Man - a bridge between animal and superman." Or in the definitions used here can say that modern "beast-men" is a bridge, a transition link between animals and humans.
Of course, Nietzsche was indirectly related to Nazism. The main ideological foundations already laid the actual creators of Nazism. They searched, including by medical, research, genetic breeding attempts (idea SS) practical ways to create a "superman." Nietzsche thought so much about how exactly a superman, for it is so to speak the ideal man of the future, as stated already available, so to speak, the division into "masters" and "slaves" and called for the rule of "masters". That is, in fact, never discussed the implementation of the internal evolution and consolidation of some socially useful division of existing people, "the order of castes, the rank order - only formulates the supreme law of life itself; separation ... needed to support society in order to make possible higher and highest types ". The idea of ​​the practical implementation of the rank of division even more utopian than totalitarianism, but not about Nietzsche's language.
Consequently, the Communists and the Nazis tried to practice in harsh outdoor conditions evolyutsionovuvaty doing essentially "new man, which harmoniously combines spiritual wealth, moral purity, and physical perfection" (from the program of the Communist Party of the USSR in 1962). With totalitarianism is evolyutsionovana inner core would be identical, but externally controlled society, and thus able to upgrade by society, the real evolution. And at first many, even among ordinary people believed that this formula will work in the new social conditions and people will be different...
Of course, many of the early twentieth century., This threat of total interference in intact wild world of inner human nature bogey. But, for the system under the name of humanity, it gave hope to finally achieve harmony with the world. After the chaos and horror of democracy, which only destroyed the dream of a "paradise on earth" and gave a sense of hopelessness and despair intervention into the inner world of a man who offered totalitarianism gave hope for happiness, that the internal evolution which corresponds to the outer, and raises all mankind to further development at all possible. And people subconsciously get some peace, comfort, a sense of order and certainty, direction, faith in the "bright future".
Naturally, in the beginning, fanatics totalitarian regimes understand the need to exterminate those "beast-men" who are "not aware", "do not understand" and thus hinders new prospects and "real" history "real" humanity, his future happiness. Therefore, destroying opponents not from "bloodthirsty" and as a necessary measure. At least, so say myself and it is believed. It was necessary to "iron hand drive mankind to happiness" (popular slogan of the Russian communists in 1918-20s), so you should cross agonizing moral barriers to building a new world, where will the new morality. First, the "builders of a new world" had to sacrifice himself.
In the practical implementation of these ideas and have Lenin, Stalin, Hitler, Mussolini and other "dictators" and "leaders" who by themselves had largely to blame. These were just some people from the bones and muscles without zhodnisinkyh superzdibnostey. They were not over people superlyudmy. Only their fault - they could skillfully relayed and respond to the needs of millions who nominated them, supported and die for them. Now just walk the earth thousands, if not millions of potential and apparent Hitler, Stalin and other "leaders", but no shocks it is. There are other people with other views on the implementation of certain requirements, and therefore, other repeaters and implementers of these needs. And then ...
     Armed with all its ideological origins and evolved in the early twentieth century. totalitarian communism and Nazism embraces (besides terribly wrong and tragic ideas and practices) third attempt of mankind (after pharaohs and people "blue blood") to tighten internal evolution of man to the outside. Although you can count differently. It was both the first attempt to "evolve" a huge number of people with the intention of evolving humanity. It was the second option psevdoevolyutsiyi who kept on believing in the idea, but not practical scientific achievements. That is, first, religion supported the rule of pharaohs and people "blue blood" in traditional societies, then this same faith, now in a bright future, provided the dominance of the party in a totalitarian society.
So for many people the totalitarianism carried with him a chance, believing that we can not just go outside the cave, domesticate animals and plants, to build a state and publish the laws, but also cease to be savages, animals internally, stop deceiving yourself tricks or "run in place" and finally domesticate domestic "animals and plants" as our instincts, feelings and way of thinking, make the first evolutionary step. Here's what bore the among other things totalitarianism. I dream that was born of necessity!
This is another thing that these dreams melted and faith changed bitter disappointment. Because nothing has changed. It turned out that even in severest external totalitarian terror and control, with generous inner faith of the majority society in the possible internal evolution is still a man, even "naypartiynisha" and "nayideolohizovanisha" could not resist his genes, remained "beast-man" of primitive instincts frog or hlista and desires, emotions caveman. The idea appeared again psevdoevolyutsiyeyu. More precisely, it is possible that under ideal and humane new external conditions, indeed, by analogy with animals in nature, people would gradually change yourself at the genetic level. But such changes, as evidenced by natural evolution, need very many thousands, if not millions of years, that still makes the idea impractical, absurd.
Watching totalitarian society writer George Orwell wrote in 1948 a book entitled "1984" which attempted to answer the question under which conditions would totalitarianism continued existence. He introduces "thought police" and says that in order to achieve stability of the system, to avoid disappointment, you need the help of "thought police" to learn the most detailed and hard to control yourself thoughts of every person.
He was partly right. So for the time being would be to keep the system. But there is a "but." The fact that in this case also, we are not talking about the real evolution, but only about conservation dream that rotted (when a new person) and which are corrupted form appeared cemented all-powerful machine that was designed to realize the dream. Accordingly, no new evolyutsionovanoyi and improved quality of society and economy at the same time can not be, and that all available resources will proyidatysya enormous organizational, material efforts to find "dumkozlodiyiv" and their "fix." Finally, as properly natyakayetsya in the novel (permanent reduction in food deterioration whole life), the system will go to samovysnazhennya and self-destruction.
Real USSR unlike Oceania of Orwell books simply rotted inside after being in the 60's and 70's it became evident that no new morality, "superman" and communism will not. In this ceased to believe even the most senior members of the party itself punitive apparatus. The idea rotted and rotted all the apparatus that it had to implement. And despite the fact that he had not simply reduce the power, and under these conditions the contrary, as in Orwell, increase capacity, because the number of "dumkozlodiyiv" quickly grew. And finally all the riding USSR with all state and punitive apparatus and all the people were "dumkozlodiyamy." Nobody believed in what was done and the purpose for which it was done. And when the system is, in consequence light breeze from the cracks "Iron Curtain", began to collapse like a card house, no one in the Soviet Union and not povoruhnuv finger to save the dead do not need formal communist shell. And all this totalitarian system maintained by the state, whose image is cited in other fear disappeared quietly, quietly, and in a few seconds as the state itself. In its place emerged the state back to the old as mankind, the principle of national cultural differences.
Bitterly disappointed in totalitarianism and authoritarianism (simpleton shadow of totalitarianism), humanity, including the post-totalitarian state, doomed returned to democracy, capitalism and moral rods "civil society", if any. Other variants of humanity simply not seen. This depressed and desperate hopelessness concluded in 1947 speaking in Parliament, Prime Minister Winston Churchill: "I often have heard that democracy - the worst way to control the state, but all the other ways that mankind has ever tried to worse" . The same can be said about capitalism. Although forced choice capitalism Winston Churchill obhrutnuvav differently: "The main flaw of capitalism - the unequal distribution of wealth, and the main positive socialism - even distribution of misery."
 Such a thinker and an expert on our internal nature, as Sigmund Freud just could not find a way out of the trap and skeptical about the possibility of saving humanity from this trap. He could offer except that "cosmetic" means like "psychoanalytic therapy and properly organized socialization" of people, who, it seems, did not particularly believe.
Trap - unmet need in the internal evolution, the compensation gap with external evolution persists, and as I wrote only becomes critical acuity that can not last long. Moreover, after totalitarianism and other minor failed attempts this need becomes more experienced. Not bought on regular fantasy, such as the fact that the so-called indigo children are the "new" evolyutsionovanu race people and similar stories psevdoevolyutsiyi. This need no longer believe in the possibility of training a "new man" that will make "new society" in the version of totalitarianism or in versions Erich Fromm and other "good" "utopian thinkers."
But in reality there is. But not so, which dream romance that believe in the victory of good and reasonable principle in the current person. No, I'm talking about a real solution for survival. Although generally there are three.

3. Our options
The first is the simplest and awkward - suicide by nuclear, chemical, biological or other weapons, or some "unexpected" human disaster. As I said trap gap between the inner core and the outer material evolution has long been made of us a monkey with a grenade. In fact, this path is suicide, "minus".
The second way is a little complicated and too unpromising. Do not commit suicide, but only "to suppress." With the same weapons of total war or something else, to destroy in varying degrees, all of the existing world, social structure, economy and so on. And these fragments start over, or at least on the level at which we reject ourselves. The path is not as deadly as the previous one, but not progressive, because essentially it is a repetition of the same path that has been only in the new version, but without qualitative changes. In fact it is rebooting, running in circles, cycles, "zero."
The third way - finally make real evolution, "plus". Albert Einstein once claimed that "we need a radically new way of thinking that humanity has survived." And help us in the new manner of thinking really can not hope for millions of years of natural evolution in the internal external new conditions and relatively fast artificial evolution of man himself of his inner self, psychology, and eventually the body.
It is now becoming increasingly clear that this internal change will be using scientific technology that will perform and record changes at the genetic level, or perhaps even once. But these changes will actually (and not as in totalitarianism) controlled and those that will be edited society in one way or another. Over time, these changes will take certain strategic direction humanity outline what it wants, who wants to improve, remove or add the inner nature of man. These guidelines will be chosen according to economic, political, military, medical and other appropriate, including taking into account the need to reduce crime and so on.
Gradually, after getting some positive results, these changes will affect critical enough set of people that will change, evolve all the society further, including offering new levels of social structure, economy, politics, culture and more. Perhaps that will change the way not only our internal psychological parameters, but also intelligent and very body. Moreover, do not rule out a genetic "modernization" of man will begin with the body (life expectancy, the elimination of most diseases, perhaps correction of reproduction, etc.).
Basically now we see a number of signs that scenario. I will not repeat a lot of recent research results in this direction. This can be read anywhere. Note that both of these impressive results, the world's growing number of supporters of intervention, change human nature at the genetic level. While this is mostly a narrow circle of intellectuals (scientists, philosophers, astronomers, etc.) which are known as "transhumanisty." And their ideas will gain political relevance as long as practicable and useful for the economy, politics, health, security and other systems of society will not be proved experimentally by scientists, and need to move in this direction will not be approved to a certain critical mass of society. But pass this saving way we can just make it.
What is. The first two ways, actually, though each in his make out the "end of history" of mankind, or more accurately, "beast-men." Although the specifics of the second path is that it is unstable and can both always be in a cyclic mode and end in the first or third option. But only a third way gives new perspectives societies formations, relations, and follow the story.
Which way we go? It is not known, despite the fact that many pointing to the first option. But before you go any of these ways, we will probably still be a small chance to stretch in the state in which we are now. So technically, we may still be able to develop something without going into any of the ways. Including the social evolution possible attempt to make "cosmetic surgery" through additional deepening of forced social and political differentiation among people.
What I have in mind. For example, now you can prevent educate children chronic alcoholics and drug addicts. It is also forbidden to elect government entities to 18-21 years (as elsewhere). In some countries, there are other limitations. But I think that the attempt to somehow "cosmetic" prolong the existence of our world in its present form will result in the expansion of various social constraints and therefore scientifically, politically, economically, socially grounded privileges to others. This includes training new people and to participate in the organization of government, elections, etc.. May be administered to other restrictions that anyway, will try timidly to build some small features socially fixed and recognized social inequality, hierarchy.
I do not exclude that humanity once again come to rake "psevdoevolyutsiyi" zlipyvshy together all idle is junk. I mean both the above "cosmetic" measures and vysokohumannu "socialization" and upgraded totalitarianism, at least in the form of a "world government", which will extend its monopoly will (of course, the name of a great purpose - to save mankind) all state of the world. Regarding the latter, the idea of ​​these "rake" gives information about the recommendations announced in June 2012 at the UN Conference in Rio de Janeiro on Sustainable Development. They released a report more than thirty scientists from leading universities 13 countries (March 16, this year it was published in the online edition of "Science» (Science). Reports devoted 10 years of evaluation capacity of international organizations to address only environmental issues (including the climate). Scientists have found that in order to protect themselves from disaster "humanity must change course," so you need to radically strengthen international institutions. So it is essentially about the prospects of 'strong global arms "world government that will govern many issues ( economy, the environment, weapons, technology and so on) life all over the world. Formally, it may look like a "government scientists", "wise" who "save humanity." But really, it's nothing fundamentally solve and under sink all faults thinking "beast-men" and therefore not only shall lead us back from the brink, but may accelerate it.
Any, even scientifically substantiated and motivated "salvation of mankind" external compulsion upon the nature of man completely hopeless and in today's dangerous. But it would be a shame if in order to understand this, humanity once again have to pay a high price. In addition, this price may be far greater than the price totalitarian regimes of the twentieth century and perhaps posthumously.
To me, any attempt yet somehow extend outwardly "nice" to increase the gap between the evolution, nothing radically changing the very nature of man, resembling a modern development of medicine. When she tuzhytsya, tuzhytsya makes fantastic innovations to prolong life, but really only continues to a maximum of "healthy" part of the continued life span for which medicine can not affect. That life expectancy reaches 80-90 years, but ... It does nothing radically. Not lengthened life expectancy, age and duration. In 70 years, man would still be living if she 70, and not when she was 30 or 40. And the reason to live in a period of 80-120 years highly conditional, doubtful, "philosophical" and has some useful practical significance for mankind. In this case, the current approach medicine for external treatment of the body to increase the real life impossible. As recognized one of the founders of The Gerontology Research Group, the world famous association of scientists concerned with longevity, MD Stephen Coles, "it seems that the genome level, there is an invisible barrier that prevents Homo Sapiens live longer than 125 years."
Similarly, attempts to further improve the external world (social, material) in our trap is "cosmetic" measures only pull us "cheeks", remove wrinkles, make gloss, give a false illusion of control, but really did not solve. We - the old ones. Current status is age of mankind, we just keep it the end of history "beast-men." Do not change for the better and nothing new will. Nothing ... except death or, at best, a return to the past. If, of course, we do not have time to pull themselves out of the trap in the same way that drove - using his own intelligence to change nature. Only now - inside.
But still there are those who think that democracy, modern "social" capitalism and "human rights" in their current "humane" form will lead humanity to continue through the millennium. If you're among them, you - utopian, and I'm not talking to you.

4. Nuances "third" way
What happens if we still go a third way? I do not rule out that because of some fatal errors it may also result in the transition to the first or the second way. But there is one fundamental point. This is the only way that is "active", provides a linear, directed evolution, which is guided by the man himself, or rather the human mind, not the world of wild natural internal laws of mind, instincts or foreign laws wildlife. That is the only way that will be monitored by intelligence, namely Meanwhile quality that has got us this far in the external social and material evolution of our natural environment.
Therefore, as demonstrated external evolution, while the third, "active" version, despite the inevitable mistakes, we have a better chance not just to save himself, eliminating the gap between domestic and wild natural world outside antypryrodnym and continue to improve their lives (this time and both internal and external), significantly increase their chances of survival and all further development, whatever it is we uyavlyavsya.
What will happen to the remnants of the external and internal nature, I do not know. For external nature, however, only the first option, ie self-destruction of mankind is a "plus" that depends on it, and accordingly has any future. World Conservation Union, the International Botanical Congress, and most biologists in the world believe that global mass extinction of biological species on the planet already underway. In 1998, the campaign sociological Harris Poll found that of 5,000 members of the American Institute of Biological Sciences 70% believe that it is being what they call "The Sixth Extinction".
Both other ways threaten mankind naturally be dependent on the mercy of a person from its decisions, successes and mistakes. An interesting and tragic opposite interdependence. The inner nature of man, all those animal instincts, emotions, thinking too will defend, oppose intervention in them. Maybe they also retain as certain internal psychological "reserves", "zoo" for fun.
If we still have time to reach awareness need to move to the third way, before discard or destroy themselves at some distant level will be useful to us in three basic aspects that need to swallow a pill.
The first aspect. It is important to remember that the history of humanity and the totalitarianism of the twentieth century, in particular, have shown the need to "flip" scheme. The first step is to think how to evolve the person, and then new people have evolved outside world. It suits a saying that you can use in a democracy: each nation has its own government. That is the whole point, the nature of external life, comes from the inner nature of man, and not vice versa inner nature of man - from the external social, economic structure, as thought the Communists. Of course everything is interconnected, and carries out mutual influence, but decisive, dominant in the time span of a hundred years is the man himself, not the environment. First, because of certain circumstances, a monkey under constant external vivo increased intelligence and then she started to change the environment, not vice versa - someone artificially changed the environment and society in an unusual monkey turned to man. More confused the order we can not. Too painful mistake.
The second aspect. Should cease to pray for "human rights" in their current form. These rights have become an icon, a sacred fetish fanaticism democracy and modern capitalism. I understand that most people are scared to leave this icon, because it seems that nothing "holy" and left to come some hell. But if you're not naive romance, you can understand that if such fear would be stronger than our self-love, then God forbid that we went only to "running in circles" second path. But it may end in suicide. Democracy and "human rights" can not be an end in itself and self-worth. V.Cherchyl was on his right, but he just did not see another option. He looked at what was in and out of the contemporary conditions that prevented technical feasibility of evolving man. But do not think that most would agree on the fact that his words were soon epitaph on the grave of mankind.
The third aspect. If we change the inner nature of man as well as a changed environment, no action "against God" we do not. Nothing sinful and wrong. At least, the old shaman tens of thousands of years ago also said that attempts to subdue the power of lightning, or possession of fire is encroaching on the "scope of God." I do not think it would be better he would think of our mobile phone or poultry. No, we have long escaped this prejudice about "the scope of God" and change the whole outside world, including the nature of the way we need. Otherwise we would not have what we have now.
If anyone think that this is wrong ... Maybe. But, in this case not to disturb the harmony with nature and God, we ought to stand on its own level with animals, naked in the wild woods, where there is natural selection.
The inner world as well as external, not created by us and intervention, change it as initially frightening as the first external changes, but ... We - though the beast-men, not animals and live in harmony with the inner or outer world, not possible reworking it for themselves, or unezalezhnyvshys what can not be changed or dangerous, it is not our choice. Unfortunately or fortunately.
And he who believes that man evolyutsionovanyy inner wild world will be boring or scary .. Well, I do not know ... And asphalt than grass? And all of our external world, compared with the wild nature of our ancestors did not boring and terrible? But he likes us so that we all strive every moment to make it still more technically, socially comfortable for us and far from the natural environment and "boring". And no one, except some "crazy" (as most of their calls) will not voluntarily return to the "interesting" life in an interesting natural environment devoid of evolutionary reached people forget.
Most people do not feel unnatural, human comfort and social environment that we evolved artificially unacceptable for us. On the contrary, most people feel that evolution took place correctly and it should continue to make it even easier, more comfortable, safer, and so on. Grows only "psychosis" through the gap savage inner world and outer evolution. We can not satisfy the domestic, wild, neevolyutsionovanyy world. Growing demand Mendeleev and Newton inner wild world.
The last thing I would venture to predict if our transition to the third way will then be catalyzed before some big shocks, such as war or even a man-made disaster and will be held as usual is not very smooth. Many people will be categorically against "evolution of people." Do not rule out opposition supporters and opponents of evolution, or is the most "evolyutsionovanyh" and "beast-men." In what ways will this conflict and who wins - a dark forest of fantasy. Do not go there now. We have much to do today.

Note: We always use the word evolution. However, in reality this is not true. In fact, it is about selection. What is the difference. Basically nothing substantial. And here and there purposefully selected some money and destroyed others in the name of a certain goal - improvement, improvement. The only difference in the "customer" - for someone better and better and believe that this improvement. If nature, if environmental conditions and requirements it some improvements that are selected and controlled by nature, if it is a human need and then selects and controls in an external human social and material world (or in the future - the inner psychological world and body) the same person. This whole difference. But because of changing customer methods do not change, I used the term evolution, not selection, which has a subjective reason for many not so positive color.

середа, 10 жовтня 2012 р.

Чтиво далеко не для всіх. Допоможіть з перекладом на англійську!!!

Якщо Вам вдасться перекласти прошу зв'язатися з автором за поштовою адресою: cleverboy@ukr.net


Пастка людства або кінець історії «звіро-людей».



1. Пастка

Гітлер. Що виникає при цьому слові? Які образи? Погана людина, яка жила давно? Тиран? Володар божевільних ідей? Винуватець великої війни? Ненависник євреїв?

Щось з цього переліку ближче, щось далі від правди. Тиран? Але кого тиранила ця невелика на зріст людина? Очевидно, що лише наївна людина може не розуміти того, що Гітлер був улюбленцем та надією мільйонів. Безпосередньо в саму нацистську партію з гордістю вступали мільйони (ще у 1933 році чисельність безпосередньо НСДАП в Німеччині складала – більше 2,5 млн. членів[1]), а на виборах за перемогу нацистів 1933 року проголосувало 43,9% виборців[2]. І це при тому, що союзники нацистів - НННП, за яких 1933 року проголосувало 7,9%, м’яко кажучи, нічим «краще» від нацистів не були. А з іншого боку цій «парочці» протистояли прихильники іншого, не менш жахливого тоталітаризму – комуністи, за яких 1933 року віддали голоси 12,3% виборців.

Але не в сухих цифрах річ. І не в тому, що Гітлер чи Сталін, самі по собі, мало в чому винні. Зрозуміло, що їх вина – одна десятимільйонна. Не були б вони, був би хтось інший. Яка різниця? Самі люди, мільйони людей вимагали нацизму, комунізму. А точніше, будь-яке тоталітарне, чи хоча б авторитарне правління. Питання в іншому. Чому?

Відповідь на це питання лежить не лише в сфері політології та історії і пов’язана не лише з нашим минулим, але і майбутнім, яким би воно не було.

Справа в тому, що дещо, а точніше одна людська потреба, яка породила фундаментальні риси тоталітаризмі ХХ століття, вижила і після падіння цих режимів і повернення людства до демократії та культу «прав і свобод людини». Вона не просто вижила, а причаїлась, отримала перший, хоч і негативний досвід, стала від цього мудрішою. І тому, людство, можливо, ще буде свідком куди грандіозніших ідей (та їх реалізацій) ніж комунізм та нацизм.

То що ж не зникло, і що ж було одним з найважливіших елементів тоталітаризмів ХХ століття?

Для відповіді на це питання, потрібно здійснити невеликий, але «тонкий» аналіз розвитку людської цивілізації.

Придивіться. Спочатку люди мало чим відрізнялись від тварин, ходили «голі і босі». Але потім, поступово, здійснивши «одомашнення», вони навчились контролювати кількість та види потрібних їм для їжі тварин, рослин. Ще згодом вони почали істотно полегшувати і зрештою замінювати свою фізичну працю роботою техніки. Люди удосконалили свої житла, одяг, та усе інше, ставши наскільки це можливо максимально незалежними від будь-яких природних умов, вимог та впливів. Можна сказати, що відбулась колосальна так би мовити матеріальна еволюція.

Крім цього, поступово люди змінили і своє соціальне життя. Тут теж відбулась еволюція, яку можна так і назвати - соціальною. Люди зрозуміли, що для того, щоб збільшити власні шанси на виживання будуть корисними поліція, влада, узаконений шлюб і загалом вся соціальна структура, включаючи державу, та освячені нею соціальні форми співжиття. Зрештою, саме в цій соціальній еволюції люди дійшли до демократії, сучасного капіталізму та, так би мовити, культурного лібералізму. працю роботою техніки. Люди удосконалили свої житла, одяг, та усе інше, ставши наскільки це можливо максимально незалежними від будь-яких природних умов, вимог та впливів. Можна сказати, що відбулась колосальна так би мовити матеріальна еволюція.

В підсумку людство в своїй зовнішній еволюції (матеріальній та соціальній), в створених нових зовнішніх умовах сучасного життя сягнуло так далеко, що сучасний журналіст чи інженер дуже-дуже віддалено за зовнішньою формою та способом життя нагадує свого давнього родича, який жив двадцять тисяч років тому. Але в цьому і полягає пастка, з якої людство намагається давно і безуспішно вилізти. А пастка стає все глибшою.

Справа в тому, що цей журналіст чи інженер нічим не відрізняється від того далекого печерного родича всередині, в характері, в інстинктах, у бажаннях та слабкостях, в манері та способі мислення, в усьому внутрішньому єстві (як психологічному так і фізіологічному). Насправді, ми - все ті ж печерні люди. У нас ні на крихту не змінилось бажання жити, вбити, наїстись, здатність піти на самопожертву, ревнувати, бути жадібними, прагнути щось дослідити, бажати кращого місця в печері, тілесних чи естетичних задоволень та всі інші інстинкти, реакції психіки, потреби, страхи тощо.

Так, звичайно, внаслідок соціальної еволюції ми примусили себе (або нас примусили інші) у зовнішній поведінці дотримуватись певних писаних законів та неписаних правил поведінки. Але в дійсності, внутрішньо, ми не еволюціонували одночасно з нашою колосальною зовнішньою еволюцією. Ми лишились дикунами, тваринами. Не більше і не менше. Всередині – ми все ще недоторкана та незаймана дика природа.

Подивимось правді в очі. Якщо, внаслідок чогось, зникне сучасна соціальна структура – держава та все, що вона регулює та підтримує, в тому числі каральний апарат та економічну систему і… Пам’ятаєте фантастичні фільми про рештки людей після планетарного катаклізму? Але, як на мене більш вдало реальна ситуація ілюструється в романі Вільяма Голдінга «Володар мух». Діти 5-14 років, які потрапили на безлюдний острів стають зграєю первісних дикунів, частиною природи, яка керується природними тваринними інстинктами та бажаннями. Точно як і їх предки двадцять тисяч років тому. Сучасні діти стають самими собою. Вони нарешті досягають гармонії внутрішньої та зовнішньої природи. З них швидко злітає мішура соціальної еволюції, яку на них надягали вихованням та соціалізацією, але не встигли ще повністю одягнути «еволюціоновані» дорослі.

Звичайно, суть не в зграї первісних людей. Насправді, треба копати глибше. Адже ми – лише тварини, частина дикої природи, яка нас породила. Ми ніяк не могли і не можемо і не зможемо бути іншими. (Тут я не розглядаю теорію про «божественне» походження людей з «божественними», а тому відмінними від тварин, рисами чи суттю, перспективами зникнення грішників і настання «царства Божого на Землі».)

В реальності вся наша зовнішня еволюція, яка веде нас далі від природи, тобто нашого природного середовища, з диким, але природно-гармонійним стилем життя, це пастка. Наш світ розвиненої соціальної організації та «високої матеріальної культури» стає не просто все більше неприроднім та не схожим на світ тварин, наш рідний світ. Наш світ став антиприроднім, таким, що виключає природу. Або як максимум - світ, який прагне лишити природу в «резерваціях» у вигляді заповідних зон, зоопарків, рослин у горщиках, домашніх тварин.

Але це не все. Ми і далі постійно збільшуємо розрив між тваринною психологією, яка виробилась в нас за мільйони років у дикій природі, тілом з атавізмами риби, та вигаданим і збудованим нами зовнішнім соціальним і матеріальним антиприродним світом. Зрештою, ми стали такими собі потворами, «звіро-людьми» з двох різних і, часто розриваючих нас, складових.

І що з цього? А з цього ми маємо ситуацію, яка забезпечує нам постійний, зростаючий внутрішній психологічний конфлікт. З цього ми маємо соціальну апатію, саморуйнівні, апокаліптичні настрої, неврози і так далі. Випускник Колумбійського університету, американський науковець Міхель Гофман писав: «Прийнято вважати, що людина буде щаслива та психологічно стала, якщо в неї досить їжі, якщо вона має дах над головою, якщо в неї після роботи лишається досить сил, щоб розважатись, якщо в неї будуть необмежені можливості набувати все більше і більше речей. Але ця логіка не може відповісти на питання, чому в найбільш економічно заможних країнах, Швеції, Швейцарії та США, найбільш високий відсоток людей, які відчувають постійний психологічний дискомфорт, який в багатьох випадках переростає в психічні захворювання… Покращення матеріальних умов не призвело до багатства емоційного, духовного наповнення, до повноцінності, об’єму існування».[3]

Один з провідних російських вчених в сфері психології стресу доктор біологічних наук, професор психології Юрій Щербатих так пояснює ситуацію: «Джерелом багатьох стресів людини є невідповідність між генетичними програмами, які керують його реакціями в екстремальних умовах, та реаліями соціального життя сучасної людини. В даному випадку ми зіштовхуємось з одним з варіантів прояву фундаментального протиріччя біосоціальної природи людини»[4].

Нажаль це протиріччя та його наслідки нестримно прогресують. Всесвітня організація з охорони здоров’я вже порівнює депресію з епідемією, яка охопила все людство. Офіційний сайт цієї організації повідомляє, що у 2000 році депресія була найголовнішою причиною втрати працездатності та 4-ю за поширенністю серед усіх хвороб, але ситуація різко погіршується і у 2020 році очікується, що депресія вийде на друге місце серед усіх хвороб для усіх вікових категорій, обох статей. Така ситуація загрожує паралізувати економічне життя, насамперед, розвинутих країн. Відсоток самогубств, які здійснюються в світі, стабільно росте. За даними Всесвітньої організації з охорони здоров’я за 45 років, що минули відсоток самогубств зріс в світі на 60%.[5]

В цьому контексті вже нікого не дивують результати опитувань, які свідчать, що найщасливішими людьми є люди, які живуть у країнах, умовно кажучи, більш наближених до природи, а не до високотехнологічної цивілізації. Наприклад, за даними щорічного опитування Міжнародного дослідницького центру Геллапа (Gallup International) у 2011 році країни з найвищим «індексом щастя»: Фіджі, Нігерія, Гана, Швейцарія, Нідерланди, Бразилія, Колумбія, Ісландія, Фінляндія. Прикметно, що вважають себе нещасними та є «економічними песимістами», наприклад, жителі таких країн, як США чи Італія. Безліч інших досліджень свідчать, що більш комфортно себе почувають люди, які живуть в селах чи невеликих містах, ніж в у великих, технологічно розвинених мегаполісах.

Втім конфлікт між зовнішньою еволюцією та внутрішнім диким природнім світом людини не просто робить з нас психів, а й все більше загрожує втілитись у якусь фатальну матеріальну форму. Доктор фізико-математичних наук, професор Московського інженерно-фізичного університету Борис Родіонов, вивчаючи ризики знищення людства, приходить до невтішних висновків про те, що «ми живемо на краю прірви і в будь-який момент цей край може рухнути»[6]. І однією з головних загроз він бачить жахливу суміш із психічних хвороб та високотехнологічних небезпек, яку він називає «глобальний суїцид»: «Людство втрачає інстинкт самозбереження, людей тягне до самовбивчих речей. Психіка у людей витончується, при цьому «іграшки» в їх руках стають все небезпечніше»[7].
Зараз різні вчені по різному і на підставі різних критеріїв оцінюють шанси на виживання людства. Вчені, які безпосередньо комплексно вивчають перспективи людства, оцінюють вельми критично наші шанси пережити ХХІ століття. Нік Бостром (Nick Bostrom), директор Інституту майбутнього людства Оксфордського університету, говорячи про шанси знищення людства у ХХІ столітті твердив: «Моя суб’єктивна думка полягає в тому, що буде помилковим вважати цю вірогідність менше, ніж 25%, а найвища оцінка може бути значно більше…». Англійський астроном Сер Мартін Ріс, автор книги «Наш останній час» (2003) визначав таку ймовірність у 50%. Приблизно такі ж відсотки (20-50%) підтримують й інші аналітики.

Ми всі свідомо чи підсвідомо відчуваємо, що стоїмо на порозі великих змін. Кінематографісти як ніхто інший заробляють на нашому передчутті апокаліпсису, нескінченним потоком знімаючи фільми про «кінець світу». Як пише Вікіпедія: «золотий вік фільмів-катастроф розпочався у 1970 році».[8] На рівні деяких урядів, міжнародних організацій, університетів та інших «мозкових центрів» малюються невтішні перспективи для більш інтелектуальної аудиторії.

Не мають значення конкретні сценарії катастрофи. Має значення, те, що система, під назвою людська популяція, в тому вигляді яку ми знаємо має бути зруйнована незалежно від нашого бажання. Руйнування неминуче за законами функціонування усіх систем, які ми, нажаль, не можемо обійти. Кожна система прагне до рівноваги. Ми не можемо безкінечно збільшувати дисбаланс, змінюючи виключно одну зовнішню сторону нашого буття, віддаляючи і, зрештою, протиставляючи її іншій стороні - власному внутрішньому змісту. Зрештою дисбаланс стане критичним та саморуйнівним для всієї системи, що ми і спостерігаємо в зростанні внутрішньої психологічної готовності елементів системи (окремих індивідів) до знищення людської системи як цілісності на фоні різкого збільшення усіх антропогенних загроз (екологічних, технологічних, військових та інших). З одного боку фінал неминучий. Але не все так просто і однозначно.

Спочатку поглянемо на цей дисбаланс системи детальніше.

Наприклад, соціальна еволюція. Сучасні демократія та капіталізм «розвинених країн», як основні вершини соціальної еволюції, це максимум, межа, яку може нам дозволити внутрішня дика природа. Це максимально розвинута можлива форма, якою можна хоч якось примирити, чи, точніше, примусити приречено співіснувати, внутрішній та зовнішній людський світ у масштабах людства. Саме тому Френціс Фукуяма побачив в сучасному стані соціальної еволюції так званий «кінець історії» людства. Побачив і назвав досить влучно, хоч і не зміг побачити справжні причини та наслідки такого кінця.

Наша внутрішня дика і природна психологічна суть вже давно заважає, а точніше суперечить подальшій зовнішній соціальній еволюції. Це протиріччя в «кінці історії» людства не є досягнута «гармонія». Цифри і факти однозначно показують, що це пекло, в якій вариться наша психіка, спричиняючи не лише нервози та апатію, а й підсвідоме чи свідоме бажання врешті покінчити з усім цим «розвинутим» світом. Або хоча б з власним життям в ньому.

Розрив з зовнішньою соціальною еволюцією дає нам причину, мету. Можливість досягнути мети дає розрив між внутрішньою дикою природною суттю та зовнішньою «високотехнологічною» матеріальною еволюцією. Ми стали «мавпою, що грається з гранатою». Нашому існуванню все більше загрожує екологічна, ядерна чи ще якась катастрофа антропогенного характеру, яка по-своєму, «матеріально» оформить «кінець історії» людства. Ці загрози зростають і чисельно і якісно. До вже давно відомих додаються, наприклад, такі, які пов’язані із продукуванням людиною штучних організмів. 2010 року групі американських вчених під керівництвом професора Крейга Вентера (Craig Venter) вдалось отримати одноклітинну бактерію, поведінку якої контролює штучно створений геном,[9] 2011 року про досягнення в цьому ж напрямі заявили вчені з Токійського університету. Або, наприклад, небезпеки, пов’язані із створенням в найближчому майбутньому штучного інтелекту, який перевершить за певними показниками людський (проходження у ХХІ столітті так званої точки технологічної сінгулярності). Не випадково один з авторів універсальної мови програмування Java Білл Джой (Bill Joy) ще 2000 року зі сторінок журналу Wired закликав згорнути дослідження в області нанотехнологій. Та багато, багато інших нових глобальних загроз.[10]

Деталі, способи та наукові можливості людського самознищення не мають значення. Ні майбутні, ні ті, які вже наявні. Багато хто каже (особливо деякі екологи, оцінюючи наявний вплив людини на планету), що ми вже висмикнули чеку з гранати і тепер просто приречено чекаємо свого кінця. Чекаємо, при цьому переглядаючи красиві фільми «Незручна правда» або «Дім» де дається надія, що ми «усвідомимо», «зупинимось» і різко, перед прірвою, змінимо нашу поведінку, психологію, вік яких не один мільйон років, а отже - врятуємось та будемо жити довго і щасливо.

Шкода розчаровувати, але такої казки, напевно, не буде. Ми ті, ким ми поки є. «Звіро-люди»! Ми нажаль, чи на щастя, не такі як всі інші тварини (насамперед, через інтелект), і вже дуже давно не хочемо вдовольнятись даною нам природою чи Богом гармонією. Ми ніколи не турбувались про межі та міру, завжди ставили власні бажання вище за потреби інших живих чи неживих природних систем. Якби було інакше ми б не стали тим, ким ми є і не зайшли так далеко в своїй зовнішній еволюції. Саме тому, висмикнувши чеку з гранати, ми будемо гратись з нею до останньої секунди.

І тут навіть нема сенсу додатково враховувати такий дрібний фактор, як проста схильність людської психіки недооцінювати реальні загрози, до чого призводять так звані «когнітивні викривлення» наявність яких експериментально довели вчені-психологи.[11]

О, ні, ми приречені! Якщо тільки… Якщо нас не встигне врятувати те, що загнало нас в цю пастку.

Ми змінили зовнішню сферу життя системи людська популяція. Дійшли межі, коли вже важко і небезпечно поєднувати тваринну психологічну суть з неприроднім зовнішнім середовищем. Але чому б нам не еволюціонувати нас і всередині? Наздогнати внутрішньо зовнішню еволюцію і ліквідувати дисбаланс системи.

Так, ми не будемо жити в гармонії з природою. А чи в цьому є потреба? Протягом тисяч років ми не відчували цю потребу. Ми стали альтернативною природі силою, яка творила свій світ, руйнуючи природну гармонію радикальними змінами живої та неживої природи. На цьому шляху багато хто повірив в те, що ми можемо все, що природа безсила проти нашого генію, а Бога не існує, або все що ми робимо «схвалено» природою чи Богом. Є противники таких підходів, але зараз нема сенсу включатись в світоглядні суперечки. Наукове питання в іншому.

Якщо ми «творці», то невже еволюція в наших руках, такий ефективний інструмент, який чудово спрацював в соціальному та матеріальному вимірах, був абсолютно безсилий щодо нашого внутрішнього світу? Лише в державі ми існуємо близько десяти тисяч років, і форми державного устрою так само як і економічні формації, не кажучи вже про матеріальний світ, пройшли колосальний розвиток, спрямований нами. То невже, ми навіть не намагались створити нашу гармонію, в нашому штучному неприродному світі? Невже не намагались вплинути на внутрішній світ і теж еволюціонувати його, підтягнути до зовнішньої еволюції?



2. «Псевдоеволюції»

Намагались! І перша спроба пов’язана з релігією. І я маю на увазі не спробу релігії «по своєму» пояснити світ, ні. Я маю на увазі те, що люди з самого початку історії, соціальної еволюції за допомогою релігії спробували, так би мовити, еволюціонувати внутрішню природу людини.

Початок тої людської соціальної еволюції, яка нас остаточно відірвала від тваринного життя, пов'язаний, насамперед, з появою близько 8-9 тисяч років тому держави. Аналогів в природі цієї системи не було. Вона була штучно винайдена людьми і принципово відрізнялась від природних «соціальних» форм життя у племені (стаді, зграї, прайді тощо), якими до того користувались як первісні люди так і чимало тварин.

Звичайно, що і раніше поступово спостерігався початок розриву між внутрішньою тваринною суттю людини та зачатками зовнішньої соціальної та матеріальної еволюції, керованої людьми. Але, очевидно, що саме винахід держави, відмінність цієї структури від природних зразків були настільки великими, що система людської популяції вперше почала потребувати помітної корекції, для «гармонізації» системи, нівелювання спричиненого людьми розриву між внутрішньою та зовнішньою природою. Зберігаючи внутрішню дику природу, виховану мільярди років в дикій природі, було проблематично безконфліктно сприйняти таку неприродну соціальну форму життя як держава.

Китайський філософ Лао-Дзи та його послідовники ще на початку цього шляху намагались популяризувати ідею стримування розвитку держави, її відмінності від природних форм, обмеживши її елементарними формами соціальної організації, які існували до того: одне село – одна держава.

Але для більшості людства стримування власної еволюції ніколи не було вибором. Тому, на самому початку історії, люди зробили примітивний, але по своєму оригінальний фокус. Вони спробували здійснити корекцію системи, ліквідувати розрив, «підтягнувши» внутрішню еволюцію до зовнішньої.

Використовуючи релігію (і всі почуття, які породили це соціальне явище), наприклад, єгиптяни проголосили фараона – живим святим, живим богом на Землі, тобто людиною, принципово відмінної, «еволюційно вищої» внутрішньої суті і природи порівняно з усіма іншими. У Китаї, де найвищим божеством вважалося Небо, правитель називався тяньцзи (син Неба). «Небесний владика» дав тяньцзи країну - Піднебесну, дав йому і народ. Отже, тяньцзи володіє Піднебесною тому, що її вручило йому велике божество, накази якого він і виконує. Обоготворявся також давньоіндійський раджа, який вважався втіленням восьми божеств - охоронців світу: Місяця, Вогню, Сонця тощо. Тому, «подібно Сонцю, він пече очі, ніхто на землі не може навіть дивитись на нього». Так само у вступі до вавилонських Законів царя Хаммурапі говориться, що Хаммурапі - «могутній цар, сонце Вавилону, який дав світло країні Шумера і Аккада, був покликаний великими богами, які дарували йому народ («чорноголових») і направили його, щоб керувати людьми».[12] У Давній Греції та Римі на етапі врядування невеликих полісів (за формулою Лас-Дзи: одне село – одна держава) ситуація потребувала не такої яскравої форми, але вже в епоху оформлення Риму в імперію виник культ імператора як живого бога.

В інших давніх народах релігія використовувалась в схожих варіантах. Ця віра допомагала тримати не еволюціонованих «звіро-людей» у покорі до неприродного апарату, системи, якою керувала принципово якісніша ніж вони людина – верховний правитель, як би він не називався. Пізніше, за часів середньовіччя, цю «еволюціоновану», «Богом позначену» якість поширили на багатьох, ввівши так званий клас «дворян», «шляхти», «людей блакитної крові», в Індії така внутрішня «еволюція» здобула форму відомого кастового поділу і так далі.

Фокус простий, але вся проблема в тому, що це була псевдоеволюція, тобто спроба реальну потребу системи втілити шляхом обману. Оскільки в реальності, звичайно, жоден фараон чи граф нічим не відрізнявся від найостаннішого моряка в найостаннішому шинку. І як тільки, з плином історії, це ставало все більш очевиднішим, то серед ширших верств ширились глузування, знущання над такою бутафорною «еволюцією», зрештою - повстання та пошуки альтернативного шляху політичного, соціального, економічного.

Втім, до кінця ХVІІІ - початку ХХ століття такі пошуки були безрезультатні. Максимум, що могли запропонувати люди в моменти «приступів» протесту (потужні повстання нижчих верств) це спробу замінити відверто «нееволюціонованого» володаря на начебто «еволюціонованого». Тобто - на «гарного», який своїми видатними розумовими, вольовими, душевними якостями наче був вище за багатьох «нееволюціонованих», «звичайних». Але така віра і відбір були надто хиткими.

По-перше, для «звіро-людей» так і не було ясно, як же ж буде передаватись влада у випадку їх перемоги. Якщо знову через фальшиву бутафорію спадковості самого титулу, то тоді який сенс? Усвідомлення такої перспективи часто ще на початку перетворювало повстання у короткотривалий малоефективний сплеск емоцій.

По-друге, навіть якщо накал емоцій був значний і повсталі «звіро-люди» скидали «нееволюціонованого» правителя і ставили «видатного», «найкращого», «посланого Богом», «вищого», то крім проблеми подальшої передачі влади вони постійно потребували «моніторингу» цього «еволюціонованого», для підтримання власного переконання, що він дійсно таким є. А це, після здобуття «еволюціонованим» влади, в силу низки об’єктивних причин ставало для широких мас ускладнено або неможливо. Відповідно в «звіро-людях» руйнувалась віра в те, що вони не помилились. З’являлись сумніви, втрачалась хитка наявна «легітимність», чим користались різні опоненти, посилюючи гниття «нової влади». Зрештою чимало «приступів», які спочатку закінчувались перемогою закінчувались втратою «еволюціонованим» прихильників і влади, або на користь третьої особи, або на користь, того кого тільки-но перемогли.

По-третє, навіть якщо авторитет такого «великого» і «видатного», який переміг на хвилі «приступу» був величезним, однозначно ця «еволюціонована» якість ніяк не передавалась спадкоємцю. А отже зі смертю «еволюціонованого» лідера необхідно було знову на масовому підйомі чи якимось іншим чином шукати «видатного», що було в масштабах країни практично неможливо. Не кажучи вже про те, що насправді, жоден обраний в такий спосіб не був «вище», «краще», тобто не був еволюціонованим.

Тому до ХХ століття «звіро-люди» навіть за «успішних» народних повстань зрештою скочуватись до старої схеми, про «помазаність» Богом будь-кого, та його «вищість» за самим формальним титулом, який зазвичай передавався спадково. Пізніше, за часів демократії ХІХ ст. і особливо ХХ ст. технічні, організаційні можливості начебто дали змогу всім на масовому підйомі під назвою «вибори» обирати «найкращого». Але ця ідея одразу померла під шаром маніпуляцій, піару, політичних технологій та шоу. Всі швидко втратили ілюзії, що за демократії нами правлять хоч на крихту «кращі» за нас. Якраз навпаки, зазвичай люди вкрай скептично ставляться до моральних якостей «обранців», а політик у багатьох випадках став синонімом як мінімум нещирості.

Отже інших варіантів суспільства з «еволюціонованими» людьми, навіть на рівні хоча б одного «правителя», людство запропонувати не могло. Не вистачало наукової бази та технічних можливостей. Томас Мор, Томазо Кампанела та інші утопісти проектували «нове суспільство», в тій чи іншій мірі передбачаючи, що їх будуть створювати «нові люди», але не могли пояснити механізму як стати «новими людьми», як змінити, еволюціонувати внутрішню суть, підняти її на більш «високий», «свідомий», «суспільно-корисний», людинолюблячий рівень.

Натомість діюча протягом тисячоліть бутафорія, фокус з тим, що правителі держави - «люди блакитної крові» не такі по своїй природі, як підлеглі «звіро-люди», незважаючи на свою театральність, не просто існувала та діяла в силу відсутності життєспроможної альтернативи, а й володіла ключовою для еволюційності (хоч і фальшиво реалізованою) рисою – спадковістю досягнутого рівня.

Це принципово важливий момент. Ця риса ключова, бо виходить з самої логіки покращень, логіки того, що ми називаємо еволюцією. За типовим визначенням еволюція означає сукупність усіх змін у популяції організмів протягом поколінь[13], що можливо лише за наявності механізму передачі набутих змін наступним поколінням (наприклад, генетично у біологічній еволюції).

Соціальна та матеріальна зовнішня еволюція дійсно володіли таким механізмом передачі досягнутого усією популяцією рівня наступним поколінням. Такий рівень передавався як у вигляді готових результатів, якими могла користуватись більшість суспільства, так і в деталях технології їх досягнення, досвіду суспільного використання та помилок.

Нажаль, щодо внутрішньої еволюції людини, така передача досягнутого рівня для подальших змін виявилась можливою лише з використанням біологічного механізму, тобто генетично, а не з використанням зовнішніх матеріальних аудіо-візуальних засобів (голос, письмо тощо).

Люди, звичайно, протягом власного життя «удосконалювали» себе на свій лад. Дехто на цьому шляху дійсно, а не бутафорно ставав «святим», по своєму, людиною нової якості. Такі люди могли «піднятись» над тваринною суттю, усвідомити те, що було дано не багатьом, переосмислити сенс існування, внутрішньо перевчити чи, принаймні, ефективно стримувати свої інстинкти та бажання, досягнути інших «внутрішніх новацій».

Але такий шлях був завжди мертвим, «імпотентним», бо не мав жодного відношення до справжньої еволюції, не давав жодних наслідків не лише для всієї людської популяції, а навіть для нащадків людини, яка «еволюціонувала». Вся ця «нова», навіть максимально, так би мовити, еволюціонована якість помирала разом з її носієм. І вдосконалювати та контролювати її міг теж лише сам носій.

Виявилось, що такі зміни ніяк, в тому числі генетично, передати неможливо. Були спроби передати цю якість через виховання, але виявилось, що це працює дуже незначною мірою. Крім того, це сильно залежить від педагогічного таланту «еволюціонованого». Крім цього, велику роль відіграють інші зовнішні фактори та внутрішні характеристики того, хто виховується.

Одним словом, життя засвідчило, що навіть за найсприятливіших обставин все одно в третьому-четвертому поколіннях діти повністю втрачали «святу», «нову» якість, якої досяг їх предок і нічим не відрізнялись від нащадків тих, хто такого «еволюційованого» предка не мав. Вони проходили власну, так би мовити, псевдоеволюцію з нуля. Зауважимо, мова йде про найефективніший, як вважається спосіб: від батьків до дітей на власному прикладі батьків. Інші способи передачі такої псевдоеволюції, в тому числі, через книжки та інші матеріальні носії інформації мали ще менший коефіцієнт корисної дії.

Внутрішні зміни протягом окремого життя людини, спрямовані лише на цю людину виявились для всієї людської популяції не внутрішньою еволюцією в традиційному значенні, а внутрішнім, психологічним «бігом на місці».

Тривалий час головними атрибутами такого «бігу на місці» були різноманітні більш чи менш докладні «інструкції» з моральної псевдоеволюції на кшталт Біблії, Корану, міфів, казок тощо. В наш час віра в результативність та корисність таких зовнішніх «інструкцій» невелика. І такі «інструкції» суттєво зменшились, перетворившись на коротку персональну «брошурку», в якій містяться самозредаговані власні внутрішні «моральні кодекси».

В масштабах окремої людини дотримання такої брошури дає право вважати себе «еволюціонованим» до сумнівного рівня «цивілізованої» чи «нормальної» людини. В масштабах людства такий «біг на місці» дає стабільний генетично та соціально спадкований нульовий внутрішній рівень тих же печерних «звіро-людей».

На відміну від такого «бігу на місці» релігійно освячений фокус з «блакитною», «аристократичною кров’ю» був хоч і ілюзією, проте володів ключовою для еволюції рисою. За допомогою механізму, запозиченому з біологічної еволюції - генетичному спадкуванню, новим поколінням правлячої еліти передавалась досягнута предками, а фактично, встановлена формальним титулом, «вища», «еволюціонована», «елітарна» внутрішня природа, як певне психологічне обґрунтування права на керування нееволюціонованими «звіро-людьми».

Але, як вже зазначалось цей фокус був лише псевдоеволюцією. В реальності ніякої внутрішньої еволюції не відбувалось. Характер псевдоеволюції на відміну від справжньої еволюції відобразився в тому, що зовні виглядало так, наче еволюціоновані керівники держави «застигли» на одному еволюційному скачку, переході на один рівень – людей з внутрішньою «шляхетністю», «аристократизмом», «богообраністю». Більше цей рівень не змінювався і не еволюціонував. Що цілком зрозуміло, оскільки навіть перший рівень такої псевдо еволюції був фальшивим. Якби ж керівники ще й цю фальш постійно «віртуально» «еволюціоновували», віра в неї «звіро-людей», та хоча б номінальна їх лояльність до влади були б втрачені ще на початку. Але людство свідомо чи підсвідомо не робило такої помилки. Хоч і запропонувати справжню альтернативу цій псевдоеволюції теж не могло.

Поступово рівень освіти, комунікації (насамперед завдяки книгодрукуванню), матеріального статку досяг такого рівня, що очевидність фальшивого релігійного фокусу з «богообраністю» правителів вже не дозволяла зносити цю гидку та смішну для багатьох бутафорію. До того ж, правителі «блакитної крові», не перебуваючи в реальній еволюції, з часом самі, сп’янені стабільністю свого статусу, влади, грошей та безкарності публічно вели себе все більш і більш «не шляхетно», «не еволюціоновано», і навіть іноді гірше підлеглих «звіро-людей». Цим вони самі прискорювали руйнацію цього соціального самообману, який тривав тисячоліття. В підсумку з ХVIII століття людям «блакитної крові», в тому числі монархам, «звіро-люди» активно почали рубати голови, розстрілювати, позбавляти привілеїв. Взагалі суспільство почало позбуватись казки про відмінність, «вищість» людей «блакитної крові».

При такому процесі соціального «прозріння» в епоху під назвою «Просвітництво» стала популярною очевидна теза про справжню природну однаковість усіх людей, оскільки виявилось що, насправді, всі є «звіро-людьми». Ця теза втілилась в ідеї про політичну, соціальну рівність (демократія, рівні права людей), рівність економічних можливостей (капіталізм), культурну свободу тощо.

Світ, збудований на обмані, гинув. Багатьох радувало настання ери правди, але швидко виявилось, що насправді правда не стільки радісна, скільки жахлива.

Швидко стало зрозуміло, що світ, який тримався на обмані і проіснував тисячі років був далеко не випадковістю а закономірністю. Більше того в цьому світі хоча б зовнішньо система зберігала рівновагу. Фальшиво, але внутрішня еволюція підтягувалась до зовнішньої і система виглядала цілісною, гармонійною, такою що була впорядкована, прогнозована та стабільна. Без такого психологічного соціального самообману, провалля між внутрішньою природною та зовнішньою людською еволюціями та нічим не прикрита правда про те, що ми всі досі печерні «звіро-люди» робили всю систему людської популяції нестабільною, хаотичною, не прогнозованою.

Руйнація впорядкованого на брехні світі, опорою якого була «еволюціонована еліта блакитної крові» і прихід хаосу («свободи») світу правди «звіро-людей» викликав колосальні катаклізми в усіх сферах. Демократія, капіталізм наприкінці ХІХ – початку ХХ століть настільки розладнали механізми управління багатьох держав, що низка з них просто зникли (насамперед Австро-Угорська, Російська та Османська імперії). Інші, лихоманило від повстань, революцій, демагогів, виборів, визвольних воєн, змін урядів, економічних криз та інших катаклізмів. Наступав час світу так званого «громадянського суспільства», яке за висловом видатного філософа Георга Гегеля, є нічим іншим як «війною усіх проти всіх».

Саме в цей час свобода економічних, політичних можливостей, свобода особистості (свобода слова, свобода думки, релігії і так далі) та ліберальна масова культура яка межувала з вседозволеністю та аморальністю зламали хребет церкви та всієї декларованої «аристократичної» моралі. В кращому випадку порвали товсті та деталізовані тисячолітні «інструкції з моральної внутрішньої еволюції» на зразок Біблії, в на дрібні модерні «брошурки». В гіршому – пропагувався культ тотальних задоволень, егоїзму та відсутності жодних моральних обмежень. Еріх Фром писав: «докорінні зміни, які відбулись у XVIII ст., і покликали до життя такі керівні принципи економічної поведінки як радикальний гедонізм та безмежний егоїзм».

Прикметно, що на цей час припала найкатастрофічніша епідемія за всю історію людства – пандемія так званого «іспанського грипу», яка вразила близько 30% населення планети та забрала життя від 50 до 100 млн. чол. або 2,7 - 5,3 % населення планети. Не виключено, що це простий збіг, хоча думаю, що в світі все значно більш взаємопов’язане, ніж нам здається.

Отже, на початок ХХ століття людство опинилось у повному хаосі, зруйнувались усі політичні, економічні, моральні стрижні, суспільні катаклізми наростали в усіх сферах, ширились ідеї анархізму. Не дивно, що такі зміни ввижались багатьом передвісниками кінця світу. В цій ситуації система людської популяції для самозбереження вимагала швидку заміну відкинутої псевдоеволюції. Різко зросла потреба на порядок, новий «згармонізований» світ, в якому будуть жити нові люди в яких внутрішня еволюція нарешті відбудеться і буде по справжньому відповідати зовнішній еволюції.

Перед тим, як ця потреба втілилась в якусь ідею, слід сказати про дві передумови, які зрештою визначили форму майбутніх ідей, через які людство спробувало ліквідувати розрив, збалансувати систему та вийти з пастки.

По-перше, люди у середині ХІХ - початку ХХ ст. настільки увірували у всесильність свого впливу зовні як на природу (підкоренням як здавалось досі непідвладних природних сил), так і на соціальне середовище (давши можливість через демократію і кухаркам і шахтарям брати «керувати» державою), що почали вірити в те, що зміна зовнішнього середовища, якимось чином змінить і їх самих. Цій помилці невчасно і ненавмисно сприяли цілком правильні висновки біологів ХІХ ст. (Чарльз Дарвін та інші) про те, що еволюція, зміна певних якостей серед тварин та рослин відбувається під тиском вимог зовнішнього середовища.

По-друге, внаслідок багатьох чинників зовнішньої матеріальної та соціальної еволюції (рівень соціальної організації, комунікації, освіченості, знань загалом тощо) для підтримки (в тому числі збройної) ілюзії гармонії з внутрішнім світом, наявності внутрішньої еволюції, необхідно було постійно розширювати коло «еволюціонованих». Так, якщо спочатку, для виправдання соціальної еволюції, тримання «темних» і забобонних «звіро-людей» у покорі вистачало однієї «еволюціонованої» людини – фараона, царя, то потім, довелось поширити «еволюцію» на широкий прошарок людей «блакитної крові». Зрештою, коли і ця «розширена» «ширма» перестала втримувати «звіро-людей», які переконались в однаковості усіх, людство постало перед неминучою необхідністю мислити, як «еволюціонувати» вже всіх.

Таким чином, на стику цих двох передумов та після руйнування казки про «людей блакитної крові» та оголеної правди про паску, в якій перебувало людство у ХІХ - початку ХХ століття, тодішня політична думка і висунула ідею тоталітарного суспільства з варіантами нацизму та комунізму. В цих режимах наче б то, внаслідок перебування у зовнішньому новому світі народиться, або як мінімум виховається, нова людина, відбудеться внутрішня еволюція в масштабах усього суспільства. А потім, в свою чергу, настануть нові перспективи, форми економіки та соціального життя.

Різні теоретики на кшталт Карла Маркса, Фрідріха Ніцше заклали відповідні філософські підвалини. При цьому, комунізм в цьому плані був більш детально розроблений. Спочатку він передбачав, що внаслідок ідеї, на плечах фанатиків «звіро-людей» збудується нова соціальна дійсність – «соціалізм», яка буде лише проміжним етапом, призначеним для еволюції, формування «нових людей». А вже потім ці «еволюціоновані» люди будуть здатні еволюціоновувати далі зовнішній світ і будувати комунізм. Саме з появою нових людей та переходу до комунізму, за Марксом, і почнеться справжня історія людства. Людства в повноцінному розумінні цього слова, як гармонійного поєднання внутрішньої еволюціонованої суті та зовнішнього еволюціонованого світу, а не в значенні суспільства «звіро-людей», що роздираються протиріччям між тваринною суттю та людським зовнішнім соціальним та матеріальним середовищем. До цього моменту Маркс вважав триває передісторія людства. А я б сказав, що це просто історія «звіро-людей».

Комуністичний ідеолог Лев Троцький 1917 року писав: «Людство, homo sapiens, який застиг, знову надійде в радикальну переробку і стане… об’єктом надскладних методів штучного відбору… Людина поставить себе за мету оволодіти власними почуттями, підняти інстинкти на вершину свідомості, зробити їх прозорими… і тим самим підняти себе на новий щабель – створити більш високий суспільно-біологічний тип, якщо завгодно, надлюдини»[14]. Ф.Ніцше також в якихось моментах вірно відчував загальний напрямок: «Людина – це міст між тваринами та надлюдиною». Або в системі визначень, які використовуються тут можна сказати, що сучасні «звіро-люди» це міст, перехідна ланка між тваринами та людьми.

Звичайно, Ніцше мав до нацизму непряме відношення. Основні ідеологічні підвалини заклали вже безпосередні творці нацизму. Саме вони шукали, в тому числі і за допомогою медиків, дослідів, спроб генетичної селекції (ідея СС) практичні шляхи створення «надлюдини». Ніцше не стільки задумувався над тим, як саме створити надлюдину, для нього це так би мовити ідеал, людина майбутнього, скільки констатував вже наявний, так би мовити, поділ на «господарів» та «рабів» та закликав до панування «господарів». Тобто, по суті, взагалі не йшла мова про здійснення внутрішньої еволюції, а про закріплення якогось суспільно-корисного поділу серед наявних людей: "порядок каст, ранговий порядок, – лише формулює вищий закон самого життя; роз’єднання… потрібне для підтримки суспільства, для того, щоб зробити можливими вищі та найвищі типи". Ідея такого практичного втілення рангового поділу ще більш утопічна ніж тоталітаризм, але не про Ніцше мова.

Отже, і комуністи, і нацисти на практиці намагались в жорстких зовнішніх умовах еволюціоновувати, робити принципово «нову людину, яка гармонічно поєднує в собі духовне багатство, моральну чистоту та фізичну досконалість» (з програми комуністичної партії СРСР 1962 року). За тоталітаризму така внутрішня еволюціонована суть була би однотипною, але контрольованою зовні суспільством, а значить, здатної до модернізації самим суспільством, до реальної еволюції. І спочатку багато хто, навіть серед пересічних людей вірив в те, що ця формула спрацює і в нових соціальних умовах і людина стане іншою…

Звичайно, багатьох, на початку ХХ ст., така загроза тотального втручання у незайманий дикий світ внутрішньої природи людини лякала. Але, для системи під назвою людство, це давало надію, нарешті на досягнення гармонії із зовнішнім світом. Після хаосу та жахів демократії, яка лише зруйнувала мрії про «рай на Землі» і дала відчуття приреченості і безвиході втручання у внутрішній світ людини, який пропонували тоталітаризми давало надію на щастя, на те, що внутрішня еволюція яка відповідає зовнішній, та піднімає усе людство до нових горизонтів розвитку взагалі можлива. І люди підсвідомо отримували певний спокій, комфорт, відчуття порядку і визначеності, напрямку, віру в «світле майбутнє».

Природно, що на початку, фанатики тоталітаризмів розуміли необхідність винищити тих «звіро-людей», хто «не усвідомив», «не зрозумів» і таким чином стоїть на заваді новим перспективам і «справжній» історії «справжнього» людства, його майбутнього щастя. Тому нищили супротивників не від «кровожерливості», а як вимушений захід. Принаймні, так собі казали і в це вірили. Необхідно було «залізною рукою загнати людство до щастя» (популярне гасло російських комуністів в 1918-20-х роках), тому варто переступити болісні моральні бар’єри, для побудови нового світу, де буде нова мораль. Спочатку ж «будівничі нового світу» мали пожертвувати собою.

При практичній реалізації цих ідей і виникли Ленін, Сталін, Гітлер, Муссоліні та інші «диктатори» та «вожді», які самі по собі, мало в чому винні. Це були просто окремі люди з кісток та м’язів, без жоднісіньких суперздібностей. Вони не були над людьми, суперлюдьми. Єдина їх провина – вони вміло могли ретранслювати та реагувати на потреби мільйонів, які їх висували, підтримували, вмирали за них. Зараз так само по землі ходять тисячі, якщо не мільйони потенційних та явних Гітлерів, Сталінів та інших «вождів», але ніяких потрясінь це не викликає. Зараз інші люди з іншими погляди на реалізацію тих чи інших потреб, а відповідно, інші ретранслятори та реалізатори цих потреб. А тоді…

Озброївшись кожен своїми ідеологічними витоками та розвинувшись на початку ХХ ст. тоталітарні комунізм та нацизм вмістили в себе (крім жахливо помилкових та трагічних ідей та практик) третю спробу людства (після фараонів та людей «блакитної крові») підтягнути внутрішню еволюцію людини до зовнішньої. Хоч тут можна рахувати по-різному. Це була одночасно і перша спроба «еволюціонувати» величезну кількість людей, з наміром еволюціонувати все людство. Це був другий варіант псевдоеволюції, який тримався на вірі в ідею, а не на наукових практичних досягненнях. Тобто спочатку, релігія підтримувала панування фараонів та людей «блакитної крові» в традиційних суспільствах, потім ця ж віра, тепер вже в світле майбутнє, забезпечувала панування партії у тоталітарному суспільстві.

Отже для багатьох людей того часу тоталітаризми несли із собою шанс, віру в те, що ми можемо не лише зовні вийти з печери, одомашнити тварин та рослини, збудувати державу і видати закони, а й перестати бути дикунами, тваринами внутрішньо, перестати дурити себе фокусами або «бігти на місці» та нарешті одомашнити внутрішніх «тварин та рослин» у вигляді наших інстинктів, почуттів, способі мислення, зробити перший еволюційний крок. Ось що несли в собі крім всього іншого тоталітаризми. Мрію, що була породжена потребою!

Це вже інша справа, що ці мрії розтанули, а віра змінилась гірким розчаруванням. Бо нічого не змінилось. Виявилось, що навіть при найжорстокішому зовнішньому тоталітарному терорі та контролі, при щирій внутрішній вірі більшості суспільства в можливу внутрішню еволюцію все одно людина, навіть «найпартійніша» та «найідеологізованіша» не могла опиратись своїм генам, лишалась «звіро-людиною» з примітивними, інстинктами жаби чи гліста, та бажаннями, емоціями печерної людини. Ідея виявилась знову псевдоеволюцією. Точніше, не виключено, що за ідеальних і гуманних нових зовнішніх умов, дійсно, за аналогією з тваринами в природі люди поступово би змінюватись самі, на генетичному рівні. Але для таких змін, як свідчить природна еволюція, потрібно дуже багато тисяч, якщо не мільйонів років, що все одно робить саму ідею нереальною, абсурдною.

Спостерігаючи тоталітарні суспільства, письменник Джорж Оруел написав 1948 року книгу «1984» в якій спробував відповісти на питання, за якої б умови тоталітаризм продовжив існування. Він вводить «поліцію думки» і каже про те, що для того, щоб досягнути стабільності такої системи, уникнути розчарування, необхідно за допомогою «поліції думки» навчитись максимально жорстко та докладно контролювати самі думки кожної людини.

Він був частково правий. Так на певний час можна було б втримати систему. Але тут є «але». Справа в тому, що у цьому випадку також мова не йде про справжню еволюцію, а лише про консервацію мрії, яка згнила (появу нової людини) і яка в згнилому вигляді виявилась зацементованою всесильним апаратом, який був покликаний реалізовувати мрію. Відповідно ніякої нової, еволюціонованої та покращеної якості суспільства та економіки при цьому бути не може, а всі наявні ресурси будуть проїдатися колосальними організаційними, матеріальними зусиллями для пошуку «думкозлодіїв» та їх «виправлення». Зрештою, як правильно, натякається в романі (постійне зменшення харчування, погіршення усього побуту), ця система буде прямувати до самовиснаження та саморуйнування.

Реальний СРСР на відміну від Океанії з книги Оруела просто згнив всередині після того, як у 60-х-70-х роках стало очевидно, що ніякої нової моралі, «надлюдини» та комунізму не буде. В це перестали вірити навіть самі високопоставлені члени партії і сам каральний апарат. Ідея згнила і згнив увесь апарат, який її мав втілювати. І це при тому, що він мав не просто не зменшувати потужність, а за таких умов навпаки, як у Оруела, збільшувати потужність, адже кількість «думкозлодіїв» швидко росла. А в підсумку усі верхи СРСР з усім державним і каральним апаратом і всім народом стали «думкозлодіями». Ніхто не вірив в те, що робилось і в мету, для чого це робилось. І коли система, в наслідок легкого вітерця зі шпарини «залізної завіси», почала руйнуватись як картковий дім, ніхто в СРСР і пальцем не поворухнув, щоб зберегти цей мертвий, нікому не потрібний формальний комуністичний панцир. І вся ця тоталітарна система, що підтримувався державою, чий образ наводив на інших страх зникла тихо, непомітно і за лічені секунди як і сама держава. На її місці утворились держави знову на старому, як саме людство, принципі національно-культурних відмінностей.

Гірко розчарувавшись в тоталітаризмах та авторитаризмах (недолуга тінь тоталітаризму), людство, в тому числі і посттоталітарні держави, приречено повернулось до демократії, капіталізму та моральних стрижнів «громадянського суспільства», якщо такі є. Інших варіантів людство просто не бачило. Цю депресивну та розпачливу приреченість підсумував, виступаючи 1947 року в англійському парламенті, прем’єр-міністр Вінстон Черчіль: «Мені часто доводилось чути, що демократія — найгірший спосіб керування державою, але всі інші способи, які людство коли-небудь пробувало ще гірші».[15] Теж саме можна сказати і про капіталізм. Хоча вимушений вибір капіталізму Вінстон Черчиль обгрутнував інакше: «Головна вада капіталізму – нерівномірний розподіл благ, а головний позитив соціалізму – рівномірний розподіл злиднів».

Такий мислитель і фахівець з нашої внутрішньої природи, як Зігмунд Фрейд так само не зміг знайти вихід із пастки і скептично ставився до можливості порятунку людства з цієї пастки. Він міг хіба що запропонувати «косметичні» засоби на кшталт «психоаналітичної терапії та правильно організованої соціалізації» людей, в які, схоже, сам не особливо вірив.

Пастка - незадоволена потреба у внутрішній еволюції, компенсації розриву з зовнішньою еволюцією не зникає, а як я вже писав, лише набуває критичної гостроти, яка не може тривати довго. Більше того, після тоталітаризмів та інших дрібніших провальних спроб така потреба стає більш досвідченою. Не купляється на чергові фантазії, як наприклад про те, що так звані діти-індіго являють собою «нову», еволюціоновану расу людей та подібні казки псевдоеволюції. Ця потреба більше не повірить в можливість виховання «нової людини», яку буде робити «нове суспільство» у варіанті тоталітаризму чи у варіантах Еріха Фрома та інших «гарних» «мислителів-утопістів».

Але в реальності вихід є. Але не такий, про який мріють романтики, що вірять у перемогу доброго та розумного начала в нинішній людині. Ні, я кажу про реальний вихід для виживання. Хоча загалом виходів три.



3. Наші варіанти

Перший найпростіший і найбезглуздіший – покінчити з собою за допомогою ядерної, хімічної, біологічної чи іншої зброї, або якогось «несподіваного» антропогенного катаклізму. Як я вже казав пастка розриву між внутрішньою суттю та зовнішньою матеріальною еволюцією вже давно зробила з нас мавпу з гранатою. По суті цей шлях це самогубство, «мінус».

Другий шлях лише трохи складніший і теж малоперспективний. Не покінчити з собою, а лише «придушити». Завдяки тій же зброї, тотальній війні чи ще чомусь, зруйнувати в тій чи іншій мірі весь існуючий світ, соціальну структуру, економіку і так далі. І на цих уламках почати спочатку, або, принаймні, з того рівня, на який ми самі себе відкинемо. Шлях не такий вбивчий, як попередній, проте і не прогресивний, бо по суті мова йде про повторення того ж шляху, який вже пройшли, лише в новій редакції, але без якісних змін. По суті це перезавантаження, біг по колу, циклічність, «нуль».

Третій шлях – нарешті здійснити реальну еволюцію, «плюс». Колись Альберт Ейнштейн стверджував, що «нам буде потрібна принципово нова манера мислення, щоб людство вижило».[16] І допомогти нам в новій манері мислення реально зможе не сподівання на мільйон років природної внутрішньої еволюції в зовнішніх нових умовах, а відносно швидка штучна еволюція самою людиною своєї внутрішньої суті, психології та, зрештою, тіла.

Зараз стає все більш очевидно, що ця внутрішня зміна відбудеться з використанням наукових технологій, які дозволять здійснювати і фіксувати зміни на генетичному рівні, чи, можливо, ще якось. Але ці зміни будуть реально (а не так як при тоталітаризмі) контрольовані та такими, що будуть редагуватись суспільством в той чи інший спосіб. З часом ці зміни наберуть визначеного стратегічного напрямку, людство окреслить чого воно хоче, що бажає поліпшити, прибрати чи додати у внутрішній природі людини. Ці орієнтири будуть підбиратись відповідно до економічної, політичної, військової, медичної та інших доцільностей, в тому числі зважаючи на потребу зменшення злочинності тощо.

Поступово, після отримання певних позитивних результатів, ці зміни торкнуться критично достатньої сукупності людей, що дозволить змінювати, еволюціонувати все суспільство далі, в тому числі пропонуючи нові рівні соціальної структури, економіки, політики, культури тощо. Напевно, що на цьому шляху будуть змінені не лише наші внутрішні психологічні параметри, а й інтелектуальні та й саме тіло. Більше того, не виключаю, що генетична «модернізація» людини почнеться саме з тіла (збільшення тривалості життя, ліквідація більшості хвороб, можливо коррекція системи репродукції тощо).

В принципі вже зараз ми бачимо низку ознак такого сценарію. Не буду наводити масу останніх наукових результатів в цьому напрямку. Про це можна прочитати будь-де. Відзначу, що одночасно з цими вражаючими результатами, в світі росте кількість прихильників втручання, зміни природи людини на генетичному рівні. Поки що це переважно вузьке коло інтелектуалів (науковці, філософи, астрономи тощо) які відомі під назвою «трансгуманісти». І їх ідеї не набудуть політичної актуальності, доки практична можливість та корисність для економіки, політики, системи охорони здоров’я, безпеки та інших систем суспільства не буде доведена експериментально вченими, а необхідність руху в цьому напрямку не буде схвалена певною критичною масою суспільства. Проте пройти цей рятівний шлях ми можемо просто не встигнути.

Що ж. Перші два шляхи, насправді, хоч і кожен по своєму оформлюють «кінець історії» людства, чи точніше «звіро-людей». Хоча специфіка другого шляху в тому, що він нестабільний і може як постійно перебувати в циклічному режимі так і закінчитись першим чи третім варіантом. Але лише третій шлях дає перспективи нових суспільств, формацій, стосунків та подальшої історії.

Яким шляхом підемо ми? Поки не відомо, незважаючи на те, що багато що вказує на перший варіант. Втім перед тим, як піти якимось з цих шляхів, ймовірно в нас ще буде невелика можливість протягнути в тому стані в якому ми перебуваємо зараз. Тобто технічно ми, можливо, ще зможемо дещо розвинутись, не переходячи на жоден зі шляхів. В тому числі і в соціальній еволюції можлива спроба зробити «косметичну операцію» через додаткове поглиблення примусової соціальної, політичної диференціації серед людей.

Що я маю на увазі. Наприклад, зараз можна заборонити виховувати дітей хронічним алкоголікам та наркоманам. Також заборонено обирати владу особам до 18-21 року (як де). В деяких країнах є і інші обмеження. Втім гадаю, що спроба якось «косметично» продовжити існування нашого світу в нинішньому вигляді спричинить розширення різних соціальних обмежень і відповідно науково, політично, економічно, соціально обґрунтованих привілеїв для інших. Це стосується і виховання нових людей і права брати участь в організації влади, виборах тощо. Можливо, будуть вводитись інші обмеження, які так чи інакше, будуть намагатись несміливо вибудувати якісь невеликі риси суспільно закріпленої та визнаної соціальної нерівності, ієрархії.

Не виключаю, що людство ще раз наступить на граблі «псевдоеволюції» зліпивши докупи весь непрацюючий вже мотлох. Я маю на увазі і вищевказані «косметичні» заходи і високогуманну «соціалізацію» і модернізований тоталітаризм, хоча б і у вигляді «світового уряду», який буде монопольно поширювати свою волю (звичайно, в ім’я великої цілі - порятунку людства) на всі держави світу. Щодо останнього, то на думку про ці «граблі» наводить інформація про рекомендації, які оголошені в червні 2012 року на Конференції ООН в Ріо-Де-Жанейро зі сталого розвитку. Там оприлюднена доповідь більше тридцяти вчених з провідних університетів 13 країн світу (16 березня цього року вона була оприлюднена в інтернет-виданні «Наука» (Science). Доповідь, присвячена 10 рокам оцінювання можливостей міжнародних організацій для вирішення лише екологічних проблем (в тому числі щодо клімату). Вчені визнали, що для того, щоб уберегтись від катастрофи «людство має змінити курс», тому необхідно радикально посилити міжнародні інституції.[17] Тобто мова йде по суті про перспективи «сильної світової руки», світового уряду, який буде регулювати багато питань (економіка, екологія, озброєння, технології і так далі) життя усіх країн світу. Формально, можливо, це буде виглядати як «врядування вчених», «мудрих», які «рятують людство». Але насправді, це все нічого принципово не вирішує, а відповідно потоне в усіх недоліках мислення «звіро-людей», і тому не лише не відведе нас від прірви, а й, можливо, пришвидшить її.

Будь-який, навіть науково обґрунтований та змотивований «порятунком людства» зовнішній примус над внутрішньою дикою природою людини абсолютно безперспективний та в сучасних умовах небезпечний. Але буде прикро, якщо для того, щоб це зрозуміти, людству знову доведеться заплатити велику ціну. Крім того, що ця ціна, можливо, буде куди більшою за ціну тоталітаризмів ХХ століття і, можливо, посмертною.

Особисто мені, будь-які спроби ще якось зовні продовжити «красиво» збільшувати розрив між еволюціями, нічого радикально не міняючи з самою природою людини, нагадують сучасний розвиток медицини. Коли вона тужиться, тужиться, робить фантастичні новації щоб продовжити життя, але насправді лише продовжує до максимуму «здорову» частину незмінного проміжку життя, на який медицина не може вплинути. Тобто середня тривалість життя доходить до 80-90 років, але... Це нічого радикально не дає. Подовжується не тривалість життя, а тривалість старості. В 70 років людина все одно буде жити наче їй 70, а не так коли їй було 30 чи 40. І сенс жити у проміжку 80-120 років вельми умовний, сумнівний, «філософський» і не має якогось корисного практичного значення для всього людства. При цьому при існуючому підході медицини щодо зовнішнього лікування тіла реальну тривалість життя збільшити неможливо. Як визнав один з засновників The Gerontology Research Group, всесвітньовідомого об’єднання вчених, що займаються питаннями довголіття, доктор медицини Стівен Коулс: «складається враження, що на геному рівні існує невидимий бар’єр, який заважає Homo Sapiens прожити довше 125 років».[18]

Так само і спроби подальшого вдосконалення зовнішнього світу (соціального, матеріального) при нашій пастці це «косметичні» заходи, які лише підтягнуть нам «щоки», приберуть зморшки, зроблять зовнішній блиск, дадуть фальшиву ілюзію контролю, але реально нічого не вирішать. Ми - старі. Сучасний стан, це старість людства, яку ми лише продовжуємо, це кінець історії «звіро-людей». Нічого вже не зміниться на краще і нічого нового не буде. Нічого… Крім смерті, або, в кращому випадку, повернення в минуле. Якщо ж, звичайно, ми не встигнемо витягнути себе з пастки тим же чином, яким загнали – використовуючи власний інтелект для зміни природи. Тільки тепер вже – внутрішньої.

Втім, досі є такі, які думають, що демократія, сучасний «соціальний» капіталізм та «права людини» в їх нинішньому «гуманному» вигляді поведуть людство і далі через тисячоліття. Якщо ви серед них, ви – утопіст, і я не до вас говорю.



4. Нюанси «третього» шляху

Що буде якщо ми все ж підемо третім шляхом? Я не виключаю, що в силу якоїсь фатальної помилки він теж може закінчитись переходом на перший чи другий шлях. Втім тут є один принциповий момент. Це єдиний шлях, який є «активний», передбачає лінійний, спрямований розвиток, який керується самою людиною, а точніше розумом людини, а не світом диких природних внутрішніх законів психіки, інстинктів чи зовнішніх законів дикої природи. Тобто це єдиний шлях, який буде контролюватись інтелектом, саме тою якістю, яка завела нас так далеко в зовнішній соціальній та матеріальній еволюції від нашого природного середовища.

Тому, як засвідчила зовнішня еволюція, при третьому, «активному» варіанті, незважаючи на неминучі помилки, ми маємо більше шансів, не просто зберегти себе, ліквідувавши розрив між внутрішнім диким природнім світом та зовнішнім антиприродним, а й далі поліпшити своє життя (цього разу і як внутрішнє так і зовнішнє), суттєво збільшити свої шанси на виживання і весь подальший розвиток, яким би він нам не уявлявся.

Що буде з рештками зовнішньої та внутрішньої природи я не знаю. Для зовнішньої природи, навпаки, лише перший варіант, тобто самознищення людства є «плюсовим», який залежить від неї, а відповідно має хоч якусь перспективу. Всесвітній союз охорони природи, Міжнародний ботанічний конгрес, і більшість біологів в світі вважають, що глобальне масове вимирання біологічних видів на планеті вже йде повним ходом. У 1998 році соціологічна кампанія Harris Poll виявила, що з 5000 членів Американського інституту біологічних наук 70% вважають, що зараз триває те, що вони називають «Шосте Вимирання».[19]

Обидва інших шляхи людства загрожують природі бути залежною від милості людини, від її рішень, успіхів та помилок. Цікава і трагічна протилежна взаємозалежність. Внутрішня природа людини, всі ті тваринні інстинкти, емоції, мислення теж будуть захищатись, чинити спротив втручанню в них. Можливо, їх теж збережуть у вигляді певних внутрішніх психологічних «заповідників», «зоопарків», для розваги.

Якщо ми все ж встигнемо дійти усвідомлення необхідності переходу на третій шлях, до того як знищимо себе або відкинемо на якийсь далекий рівень нам в нагоді стануть три принципових аспекти, які необхідно проковтнути як пігулки.

Перший аспект. Важливо пам’ятати, що історія людства і тоталітаризми ХХ століття, зокрема, довели, що необхідно «перевернути» схему. Спочатку необхідно думати як еволюціонувати саму людину, а потім, новими людьми вже еволюціонувати зовнішній світ. Тут підходить приказка, яку використовують при демократії: кожен народ заслуговує на свій уряд. Тобто вся суть, характер зовнішнього життя, виходить з внутрішньої природи людини, а не навпаки внутрішня природа людини – з зовнішнього соціального, економічного устрою, як думали комуністи. Звичайно все взаємозалежне і здійснює взаємний вплив, але вирішальним, домінуючим, в часовому проміжку в сотні років є сама людина, а не оточення. Спочатку, в силу певних обставин, у мавпи при незмінних зовнішніх природних умовах збільшився інтелект а потім вона почала міняти зовнішнє середовище, а не навпаки – хтось штучно змінив середовище і в неприродному соціумі мавпа перетворилась на людину. Більше плутати цей порядок ми не маємо права. Надто болюча помилка.

Другий аспект. Необхідно припинити молитись на «права людини» в їх нинішньому вигляді. Ці права стали іконою, священним фетишем, фанатизмом демократії та сучасного капіталізму. Я розумію, що більшості людей страшно покинути цю ікону, бо здається, що більше нічого «святого» не лишиться і настане якесь пекло. Але, якщо ви не наївні романтики, то здатні зрозуміти, що якщо такий страх виявиться сильнішим за наш інстинкт самозбереження, то дай Боже, щоб ми перейшли лише на «біг по колу» другого шляху. Але ж все може закінчитися і самогубством. Демократія і «права людини» не можуть бути самоціллю і самоцінністю. В.Черчиль був по своєму правий, але ж він просто не бачив іншого варіанту. Він озирався на те, що було, і виходив з тогочасних умов, які не давали технічної можливості еволюціонувати людину. Але, не думаю, що більшість погодиться, на те, щоб його слова стали епітафією на скорій могилі людства.

Третій аспект. Якщо ми будемо змінювати внутрішню природу людини так само як змінили зовнішнє середовище, ніяких дій «проти Бога» ми не здійснюємо. Нічого грішного та страшного. Принаймні, старий шаман десятки тисяч років тому теж казав, що спроби підкорити собі сили блискавки, чи володіння вогнем це зазіхання на «сферу Бога». Думаю, не краще б він подумав би про наш мобільний телефон чи птахофабрику. Ні, ми вже давно позбулись цих забобон щодо «сфери Бога» і змінюємо весь зовнішній світ, в тому числі природу так, як нам потрібно. Інакше ми б не стали тим, ким ми є зараз.

Якщо комусь здається, що це неправильно… Можливо. Але, в такому випадку, щоб не порушувати гармонії з природою і Богом нам слід було б лишитися на своєму рівні з тваринами, голими в дикому лісі, де панує природній відбір.

Внутрішній світ так само, як і зовнішній, не створений нами і втручання, зміни його так само спочатку лякають як і перші зміни зовнішнього, але… Ми – хоч і звіро-люди, але не тварини і жити в гармонії з внутрішнім чи зовнішнім світом, не переробивши максимально його під себе, або унезалежнившись від того, що змінити не можна чи небезпечно, це не наш вибір. Нажаль чи на щастя.

А той хто вважає, що еволюціонований людиною внутрішній дикий світ буде нудним чи страшним.. Ну, я не знаю... А асфальт порівняно з травою? А весь наш зовнішній світ, порівняно з дикою природою наших предків хіба не занудний і страшний? Але ж він нам так подобається, що ми усі прагнемо щосекунди зробити його ще й далі більш технічно, соціально комфортним для нас і далеким від природного середовища та «нудним». І ніхто, крім окремих «божевільних» (як більшість їх називає) добровільно не повертається до «цікавого» життя в цікавому природному середовищі, позбавленому еволюційно досягнутого людьми комфорту.

Більшість людей не відчувають, що неприродній, людський комфорт і соціальне середовище, які ми еволюціонували штучно є неприйнятними для нас. Навпаки, більшість людей відчувають що еволюція відбувалась правильно і слід її продовжувати, щоб було ще легше, комфортніше, безпечніше і так далі. Росте лише «психоз» через розрив внутрішнього світу дикуна та зовнішньою еволюцією. Нас не вдовольняє внутрішній, дикий, нееволюціонований світ. Росте потреба в Менделеєвих та Ньютонах внутрішнього дикого світу.

Останнє, що ризикну передбачити, якщо наш перехід до третього шляху відбудеться, то буде перед цим каталізований якимись великим потрясіннями, на кшталт війни чи ще якогось катаклізму антропогенного характеру і буде проходити як завжди не дуже гладко. Чимало хто буде категорично проти «еволюції людей». Не виключаю протистояння прихильників і противників еволюції, або вже самих «еволюціонованих» та «звіро-людей». В яких формах буде це протистояння і хто переможе - темний ліс фантастики. Не варто туди зараз ходити. В нас є чим зайнятись сьогодні.



Примітка: В роботі постійно використовується слово еволюція. Проте насправді це не зовсім вірно. Насправді мова йде про селекцію. В чому відмінність. В принципі ні в чому суттєвому. І там і там цілеспрямовано відбираються одні якості та знищуються інші в ім’я певної мети – покращення, поліпшення. Різниця тільки в «замовнику» – для кого покращення та поліпшення і хто вважає що це поліпшення. Якщо для природи, якщо для природних умов та вимог то це одні поліпшення, які відбираються і контролюються самою природою, якщо мова йде про потреби людини то і здійснює відбір та контроль в зовнішньому людському соціальному та матеріальному світі (або в перспективі – внутрішній психологічний світ та тіло) сама людина. В цьому вся відмінність. Але оскільки від зміни замовника методи не міняються, я використав термін еволюція, а не селекція, яке має суб’єктивно для багатьох чомусь не такий позитивний окрас.

Стаття завершена 12.08.2012
Авторські права належать власнику цього блогу.



[1] Национал-социалистическая рабочая партия Германии Энциклопедия Третьего Рейха


[2] А.В. Яхлов Институциональный и электоральный кризисы в период демократического транзита (Веймарская республика 1919–1933 гг.) Журнал ПОЛИТЭКС http://www.politex.info/content/view/141/30/


[3] Михель Гофман Новый человек — постчеловек // http://psyfactor.org/lib/newman.htm


[4] Общая психология. Завтра экзамен. Щербатых Ю.В. СПб.: Питер, 2008. - 272 с. – Стор 163.


[5] Сайт Всесвітньої організації охорони здоров’я http://www.who.int/mental_health/prevention/suicide/suicideprevent/en/


[6] Михаил СИЗОВ Города в небе. О «демоне разрушения», или о том, надо ли готовиться к «концу» // http://www.rusvera.mrezha.ru/632/4.htm

[7] Михаил СИЗОВ Города в небе. О «демоне разрушения», или о том, надо ли готовиться к «концу» // http://www.rusvera.mrezha.ru/632/4.htm


[8] http://en.wikipedia.org/wiki/Disaster_film


[9] http://www.guardian.co.uk/science/2010/may/20/craig-venter-synthetic-life-form


[10] Technology Runs Amok -Exploring The 'Singularity' // http://rense.com/general69/explor.htm


[11] Елиезер Юдковски Когнитивные искажения, потенциально влияющие на оценку глобальных рисков // http://humanextinction.ru/bias.htm


[12] Графский В. Г. Всеобщая история права и государства: Учебник для вузов. - М.: Изд-во НОРМА, 2000 - с.19


[13] http://uk.wikipedia.org/wiki/


[14] Л.Троцкий. Литература и революция, М., Политиздат, 1991, с.196-197

[15] Winston Churchill // http://en.wikiquote.org/wiki/Winston_Churchill

[16] The Nobel Peace Prize 1985 — Award Ceremony Speech // http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/peace/laureates/1985/presentation-speech.html


[17] Gary Stix. Effective World Government Will Be Needed to Stave Off Climate Catastrophe // http://blogs.scientificamerican.com/observations/2012/03/17/effective-world-government-will-still-be-needed-to-stave-off-climate-catastrophe/


[18] Алексей Самойлович Все русские долгожители – нелегалы 14.03.10 // http://www.snob.ru/selected/entry/14892


[19] Technology Runs Amok -Exploring The 'Singularity' // http://rense.com/general69/explor.htm