"Сумнів приносить мені не меншу насолоду ніж знання".
Поістині... сумнів.... Це не є нерішучість. Навіть рішуче здійснюючи дію та здійснюєш її через необхідність ЩОСЬ вчинити. і це саме щось породжується складним зрізом численних факторів за і проти. Тобто сумнів є завжди. Дуже мало що в світі однозначне. Зазвичай нам це лише здається.
І тут зустрів ще одну фразу одного англійця:
Проблема сучасного світу в тому, що розумні люди повні сумнівів , а ідіоти переповнені впевненістю...
А ще коли я був геть малий мене вразила фраза одної приказки... Перської здається: Попала стріла в орла, та й та з його пера... Не знаю, може це примітивно, але тоді вона вразила мене.
Ще одна потрясна педагогічна фраза Марка Твена:
"Коли мені було 14 років, мій батько був такий тупий, що я ледве з цим мирився. Та коли мені виповнився 21 рік, я вражений тим, наскільки цей старий чоловік порозумнішав."
Хоча справедливості заради варто сказати, що Марк Твен коли писав цю фразу одному підлітку трохи прибріхав, бо його батько помер коли йому було 12, тому він не знав цього в 14 і ніяк не міг оцінити "розумність" батька через 7 років. Але все одно від цього фраза не втрачає свого сенсу, в чому я переконався і сам на власному досвіді.
Ще одна потрясна педагогічна фраза Марка Твена:
"Коли мені було 14 років, мій батько був такий тупий, що я ледве з цим мирився. Та коли мені виповнився 21 рік, я вражений тим, наскільки цей старий чоловік порозумнішав."
Хоча справедливості заради варто сказати, що Марк Твен коли писав цю фразу одному підлітку трохи прибріхав, бо його батько помер коли йому було 12, тому він не знав цього в 14 і ніяк не міг оцінити "розумність" батька через 7 років. Але все одно від цього фраза не втрачає свого сенсу, в чому я переконався і сам на власному досвіді.
